Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Іловайська" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

У липні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просив стягнути фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 за період з січня по березень 2011 року в розмірі 1162692 грн. 93 коп.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) відповідач повинен проводити оплату фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 1139221 грн. 91 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відокремлений підрозділ "Шахта Іловайська" Державного підприємства "Шахтарськантрацит" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України. З січня по березень 2011 року відповідач не сплачував позивачу в повному обсязі та у встановлені строки кошти на погашення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованість склала 1162692 грн. 93 коп.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач зобов'язаний проводити оплату фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Однак щодо осіб, яким право на пільгове пенсійне забезпечення було підтверджено працею на шахті "Харцизька", позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не є роботодавцем, який повинен сплачувати страхові внески та відшкодовувати витрати на виплату спірних пільгових пенсій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судів виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до 4 абзацу підп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100-% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 (z0064-04) року.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є страхувальники-роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або за договорами цивільно-правового характеру. Застраховані особи - це громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання на умовах трудового договору (контракту) або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо обов'язку відокремленого підрозділу "Шахта Іловайська" Державного підприємства "Шахтарськантрацит" відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 1139221 грн. 91 коп.

Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 цього Кодексу, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.