805/10025/13-а Про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 08.04.2014 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Єнакієвський металургійний завод") звернулось з позовом до Головного управління Державного казначейства в Донецькій області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДКУ в Донецькій області), Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач 2, СДПІ) про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ "Єнакієвський металургійний завод", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача та відповідача 2, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" було подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість вх. № 9006053993 від 17.02.2012 року за вересень 2012 року з наступними показниками: - рядок 21 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 60 434 113,00 грн. (у тому числі рядок 21.1 "значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" - 60 434 113,00 грн.); - рядок 22 (Д2) "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 60 434 113,00 грн.; - рядок 23 (Д3) "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" - 60 434 113,00 грн. (у тому числі рядок 23.1 (Д4) "на рахунок платника у банку" - 60 434 113,00 грн.).

До вказаної податкової декларації надані: додаток 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)", додаток 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" із значенням графи 3 (усього) та графи 4 (усього) - 60 434 113,00 грн., додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню 60 434 113,00 грн., додаток 4 "Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)" на суму 60 434 113,00 грн., додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" та додаток 6 "Довідка (Д6)", додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (Д8)".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2012 року № 158/15-16-23/1-00191193.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року на 34 835 645 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 0000331311/2054/10/17/1-1-00191193, яким ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 34 835 645 грн. (за декларацією № 9006053993 від 17.02.2012 року) та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 417 822,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2013 року у справі № 2а/0570/9232/2012 за позовом ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" до СДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 0000331311/2054/10/17/1-1-00191193, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 року, позов задоволено, скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Пунктом 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій вірно дійшли висновку, що у зв'язку з скасуванням податкового повідомлення - рішення від 12.04.2012 року № 0000331311/2054/10/17/1-1-00191193 у СДПІ виник обов'язок щодо подачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 34 833 319 грн.

Враховуючи вищевикладене, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214- 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.