Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року у справі за позовом головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про застосування штрафу,

У січні 2010 року головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Тараса Дмитровича та відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дії неправомірними та скасування постанови від 21.12.2009 року про застосування штрафу.

В позовній заяві позивач зазначав, що постанова від 21.12.2009 року головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяка Т.Д. про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. прийнята з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Позивач просив визнати дії відповідача щодо винесення постанови від 21.12.2009 року неправомірними та скасувати дану постанову.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року прийнята з порушенням норм матеріального права. Зокрема, судом першої інстанції неповно та не об'єктивно досліджено докази та обставини в справі, не досліджено причини неможливості виконання рішення суду та не надано їм належної правової оцінки.

Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що згідно постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.11.2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію відповідно до наданих документів з врахуванням підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України №594 від 28.03.2007 року "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" (594-2007-п) .

01.12.2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Т.Д. відкрито виконавче провадження з приводу виконання виконавчого листа №2а-166 від 25.11.2009 року, виданого Івано-Франківським міським судом на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2009 року. В постанові про відкриття виконавчого провадження боржнику надано строк для добровільного виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду до 08.12.2009 року.

21.12.2009 року головним державним виконавцем винесено постанову про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні постанови про накладення штрафу від 21.12.2009 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) . Тому прийнята відповідачем постанова від 21.12.2009 року є законною та обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу на позивача від 21.12.2009 року є правомірними та обгрунтованими.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підставою для скасування постанови бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 року по справі №2а-8/10/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст виготовлено 27.06.2012 року