Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", Вінницька регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації,-

В березні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовними вимогами до відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області про визнання дії відповідача протиправними та скасування державної реєстрації договору оренди землі № 44 від 20.02.2011 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Моноліт", проведену відділом Держкомзему у Калиновському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель 04.10.2011 року вчинено запис за № 052168904000768 та про визнання недійсними рішення відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області про державну реєстрацію договорів оренди землі №44 від 20 лютого 2011 року між позивачем та ТОВ "Моноліт" та скасувати вчинені у Державному реєстрі земель 04 жовтня 2011 року записи за № 052168904000768.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, що полягали у здійсненні державної реєстрації договору оренди землі №44, укладеного 20 лютого 2011 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Моноліт"; зобов'язано відділ Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію договору оренди землі №44, укладеного 20 лютого 2011 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Моноліт", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 052168904000768. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Моноліт звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при реєстрації в Книзі реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Моноліт", не перевірив чи зареєстровано право оренди на цю земельну ділянку, внаслідок чого незаконно здійснив повторну реєстрацію договору оренди цієї ж земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинив відповідний запис. Оскільки відповідачем порушено норми Земельного Кодексу України (2768-14) , Законів України "Про оренду землі" (161-14) , "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) , є всі законні підстави для задоволення позову в частині протиправності дій відповідача. З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,3326 га, що знаходиться на території Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15 листопада 2006 року між позивачем та СТОВ "Нива і К" укладено договір оренди землі строком дії до 01 січня 2012 року, який зареєстрований 06 липня 2007 року у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", достроково розірваний не був, про що вбачається з листа відділу Держкомзему у Калинівському районі вих. № 01-05-08/1850 від 20 жовтня 2011 року.

20 лютого 2011 року позивачем укладено договір оренди землі №44 з ТОВ "Моноліт" .

Листом вих. № 6800 від 25 листопада 2011 року відділ Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області повідомив позивача про те, що 04 жовтня 2011 року за № 052168904000768 відділом зареєстровано договір оренди земельної ділянки № 278 площею 3,3326 га, укладеного між ОСОБА_4 та TOB "Моноліт".

Згідно статті 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 (1021-2009-п) , яка набрала чинності з 1 січня 2011 року, затверджено Порядок ведення Поземельної книги та Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі за текстом - Порядок № 1021), а повноваження по відкриттю та веденню у паперовому вигляді вказаної Книги покладено на територіальні органи Держкомзему.

Пунктами 2-4 Порядку № 1021 (1021-2009-п) передбачено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Процедура реєстрації права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та права оренди земельної ділянки визначена Порядком державного реєстру земель, відповідно до пункту 2 якого державний реєстратор та відповідний територіальний орган Держкомзему після отримання реєстраційної справи з обмінним файлом, здійснюють процедуру перевірки та приймання обмінного файла, у тому числі порівняння з технічною документацією. У разі відповідності обмінного файла відомостям, які наведено в технічній документації, та вимогам до структури, змісту та формату обміну даними, за результатами перевірки та приймання реєстратором робиться відмітка на титульному аркуші технічної документації про приймання обмінного файла, після чого заповнюється реєстраційна картка.

Після проведення перевірки даних, які містяться в даному випадку в договорі оренди, державний реєстратор відповідно до пункту 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель вносить запис про державну реєстрацію до відповідного розділу Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, про що до реєстраційної картки державним реєстратором вносяться відомості про державну реєстрацію. Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища й ініціалів та печаткою оператора (реєстратора). Після цього відомості з реєстраційної картки державний реєстратор вносить до бази даних АС ДЗК.

Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства при реєстрації в Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ "Моноліт", не перевірив факт державної реєстрації права оренди на цю земельну ділянку, внаслідок чого виникла подвійна державна реєстрація права, що виключається за законом.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом даного спору є питання щодо правомірності дій відповідача у державній реєстрації договору оренди.

Відповідач - відділ Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, здійснює свою діяльність на підставі Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 р. № 123, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 626/15317 (z0626-08) .

Відповідно до п.1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), відповідач є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

У відповідності до ст. ст. 5, 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Пунктом 1 статті 3 КАС України визначено поняття "справа адміністративної юрисдикції", під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

А відповідно до пункту 7 цієї норми суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих поноважень.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження в сфері державної реєстрації, зокрема, договорі оренди, а тому колегія суддів погоджується з висновком судів щодо розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша