Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Зайця В.С.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,-

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року позов дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 45 від 02 серпня 2011 року в частині скасування рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування № 10-10 та наказу Мінприроди № 585 від 22 грудня 2010 року про надання спеціального дозволу на користування надрами ДП "Сакська ГРЕС ЗАТ "Укрпрофздровниця". В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою та просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, відповідно до протоколу Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 22.12.2010 року № 10-10 та наказу Мінприроди від 22.12.2010 № 585 прийнято рішення щодо надання дочірньому підприємству "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки лікувальних мулових грязей Західного басейну Сакського родовища на підставі пп.7 п.8 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 596 від 23 червня 2010 (596-2010-п) року.

Відповідно до пункту 15 цього Порядку підприємство повинно було сплатити у повному обсязі збір за надання спеціального дозволу протягом 90 днів з дати прийняття рішення Мінприроди про надання спеціального дозволу.

Абзацом п'ятим пункту 15 Порядку передбачено, що у разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу або внесення у разі потреби плати за геологічну інформацію суб'єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення відповідно до пункту 8 Порядку, втрачає право на його отримання. Рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 Порядку підлягає скасуванню.

У зв'язку з несплатою позивачем у встановлений строк збору за надання спеціального дозволу на користування надрами, відповідачем видано наказ від 02.08.2011 № 45 про скасування рішень Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, яким скасовано в тому числі й рішення про надання спеціального дозволу позивачеві.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачеві на його вимогу реквізитів для сплати збору за надання спеціального дозволу підприємством не було сплачено збір, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача з підстав його протиправності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи в позові, апеляційний суд вказав, що до компетенції відповідача не віднесено встановлення розміру та порядку справляння збору за надання дозволу на користування надрами.

Так, відповідно до частини 4 статті 28 Кодексу України про надра за видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.

Відповідно до пункту 7 статті 8 Кодексу України про надра до відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належить встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно з пунктом 15 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 596 від 23 червня 2010 року (596-2010-п) , розмір збору за надання дозволу без проведення аукціону визначається згідно з додатком 2. Розмір збору за надання дозволу розраховується відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374 (1374-2004-п) .

Тобто, до компетенції відповідача не віднесено встановлення розміру та порядку справляння збору за надання дозволу на користування надрами.

При цьому, як вірно враховано апеляційним судом, безумовною підставою для скасування рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами є несплата суб'єктом господарювання в установлений строк збору за надання дозволу. Незалежно від причин такої несплати суб'єкт господарювання втрачає право на отримання дозволу. Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (1085/2010) , шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" утворено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну службу геології та надр України.

Пунктом 5 Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, що реорганізуються.

Пунктом 7 Указу вказано Кабінету Міністрів України подати у двомісячний строк проекти положень про центральні органи виконавчої влади. Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011 (391/2011) затверджено Положення про Державну службу геології та надр України.

Згідно п. 1 цього Положення, Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до п.4 Положення Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому законом порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Таким чином, повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр в тому числі й надання, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами на час прийняття спірного наказу входить до компетенції Державної служби геології та надр України.

Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірним, тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що з листами про надання реквізитів позивач звертався до відповідача вже після спливу встановленого пунктом 15 Порядку № 596 (596-2010-п) 90-денного строку для сплати збору за видачу спеціального дозволу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом вірно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.