ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 року м. Київ К/9991/63974/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Весельської Т.Ф., Заїки М.М., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року, -
встановив:
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області неправомірними і зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною з липня 2007 року до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Вижницького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо проведення перерахунку і виплати ОСОБА_4 недонарахованої суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_4 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з врахуванням фактично отриманих сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року постанову Вижницького районного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року змінено, резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції: "Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо проведення перерахунку і виплати недорахованої суми державної соціальної допомоги ОСОБА_4 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірною. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області провести нарахування і виплату ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з врахуванням фактично отриманих сум. В решті позовних вимог відмовити".
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає
судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах
касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
За перевіркою матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходилась на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області і отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату недоплаченої в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції вирішив по суті справу правильно, однак вказав провести виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а необхідно було провести таку виплату у відповідності до вимог статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", при цьому суд апеляційної інстанції зобов'язав Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області провести нарахування і виплату ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно з врахуванням фактично отриманих сум.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно частин 1, 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III право на допомогу по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Положення пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області було зобов'язане нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд апеляційної інстанції вірно встановив, що ОСОБА_4, як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", однак при цьому змінюючи рішення суду першої інстанції помилково зобов'язав відповідача провести нарахування та виплату
ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) і Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) . Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", його дію поширено на застрахованих осіб. Частину 1 статті 15 вказаного Закону викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень", а пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону - у такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців". Із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) було виключено статті 40-44.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, по догляду за яким позивачеві було призначено допомогу, ІНФОРМАЦІЯ_1, а допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови позивачеві в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області провести перерахунок і виплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня 2008 року по 14 лютого 2008 року, оскільки виплата зазначеної допомоги у цей період відповідачем здійснювалася відповідно до норм діючого законодавства.
Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області при розгляді цієї справи не наполягало на застосуванні встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду, як на підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Згідно статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області - задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2011 року - змінити. Абзац третій резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: "Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених виплат". В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Штульман І.В.
Весельська Т.Ф.
Заїка М.М.