Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Краснодонської міської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року у справі за позовом прокурора м.Краснодона Луганської області до Краснодонської міської ради Луганської області про визнання незаконним та скасування рішення, -

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року позов прокурора м.Краснодона Луганської області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Краснодонської міської ради Луганської області № 52/3457 від 25 червня 2010 року "Про попереднє узгодження місця розташування малої архітектурної форми ПП ОСОБА_4".

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, рішенням Краснодонської міської ради Луганської області від 11.12.2009 року № 47/3038 "Про дозвіл на містобудівельне обґрунтування", вирішено, що виконком Краснодонської міської ради буде замовником містобудівельного обґрунтування для розміщення павільйонів за адресою: вул. Артема, м. Краснодон (район центрального ринку). При цьому, вказане рішення не містить детального визначення місцерозташування майбутніх торгівельних павільйонів.

21.06.2010 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до міського голови м.Краснодону про розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності шляхом розміщення павільйону по реалізації промислових товарів за адресою: вул. Артема, м. Краснодон, район ДП "Краснодонський ринок".

Рішенням Краснодонської міської ради Луганської області від 25.06.2010 № 52/3457 "Про попереднє узгодження місця розташування малої архітектурної форми ПП ОСОБА_4" узгоджено попереднє місце розташування малої архітектурної форми (павільйону з реалізації промислових товарів) вказаній особі на земельній ділянці площею до 0,0030 га за рахунок земель територіальної громади за адресою: вул. Артема, м. Краснодон.

08.07.2010 прокуратурою м. Краснодону внесено протест на зазначене рішення, яким вимагалося скасувати рішення 52 сесії Краснодонської міської ради п'ятого скликання № 52/3457 від 25.06.2010 "Про попереднє узгодження місця розташування малої архітектурної форми ПП ОСОБА_4".

Протест розглянуто на 53-й сесії Краснодонської міської ради пятого скликання 24.09.2010 за результатами розгляду винесене рішення від 24.09.2010 № 53/3517, яким відхилено протест прокурора.

В травні 2010 року прокуратурою м. Краснодону Луганської області проведено перевірку, в ході якої виявлено факт самовільного зайняття ДП "Краснодонський ринок" земельної ділянки площею 0,02775 га, на якій розташовані малі архітектурні форми приватних підприємців, в тому числі ПП ОСОБА_4 Виявлено також, що зазначена земельна ділянка самовільно зайнята уздовж проїжджої частини по вулиці Артема міста Краснодону для розташування швидкомонтуємих торгівельних павільйонів, крім того, в ряду монтуємих павільйонів виявлено фундамент з каркасом на площі 0,0040 га (40,2 кв.м.), що не відноситься до малих архітектурних форм, і на момент перевірки правовстановлюючих документів на земельну ділянку не надано.

За наслідками перевірки прокурор м. Краснодону звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Краснодонської міської ради Луганської області до ДП "Краснодонський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств про звільнення земельної ділянки та стягнення 1582,83 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.09.2010, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано ДП "Краснодонський ринок" негайно після набрання законної сили даним рішенням звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02775 га, розташовану уздовж проїжджої частини по вулиці Артема, міста Краснодону, від швидкомонтуємих торгівельних павільйонів малої архітектурної форми та фундаменту.

Тобто, судами явнішій справі встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, тобто без правовстановлюючих документів.

Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Поряд з цим, відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, серед яких до зазначених повноважень підпунктом "а" віднесено розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За частинами 2, 3 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, в тому числі землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або зарезультатами аукціону.

За частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тобто, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації законодавством забороняється та розцінюється як самовільне зайняття земельної ділянки.

Пунктом 5 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою КМУ від 26.08.2009р. № 982 (982-2009-п) , передбачено, що суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву згідно з додатком 1 до цього Порядку, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. До заяви додаються виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності).

Судами встановлено, що документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою ПП ОСОБА_4 до заяви не надавався. Розміщення павільйону здійснено самовільно без проведення аукціону та узгодження. Крім цього, павільйон ПП ОСОБА_4 розміщений з порушенням вимог на пішохідному тротуарі та на відстані менш ніж 5 метрів від проїжджої частини, що є наслідком прийняття радою протиправного рішення до встановлення меж земельної ділянки та її відведення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Краснодонської міської ради залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.