ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/69999/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі за позовом Попаснянського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі структурного підрозділу "Попаснянська виробнича дільниця Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" про стягнення економічних санкцій, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року відмовлено в позові Попаснянського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі структурного підрозділу "Попаснянська виробнича дільниця Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" про стягнення економічних санкцій.
В липні 2011 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року за нововиявленими обставинами.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року позов Попаснянського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задоволено частково. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України економічні санкції у розмірі 60777 грн., з яких - 40518 грн. штрафу та 20259 грн. необґрунтовано одержаної виручки.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, на виконання наказу Генерального прокурора України № 3/3гн від 19.09.2005 року "Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті" Попаснянською транспортною прокуратурою разом із фахівцями Державної інспекції з контролю за цінами в луганській області проведено наглядову перевірку з питання дотримання Закону України "Про ціни та ціноутворення" (5007-17)
у структурному підрозділі Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" до складу якої входить лінійна станція Стаханов.
В ході перевірки встановлено, що за період з 04.05.2007 року по 14.05.2007 року відповідачем при розрахунку плати за перевезення вантажів вагонними відправками до вантажовласника ЗАТ "Криворізьке" необґрунтовано застосувала завищені розміри тарифів на перевезення вантажів.
За результати перевірки складено акт № 08709 від 27.09.2007 року, яким встановлено, що сум додаткової виручки, отриманої підприємством відповідача в результаті необґрунтованого завишення тарифів на перевезення вантажів складає 20259 грн.
На підставі акту перевірки позивачем було прийняте рішення № 189 від 23.10.2007 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого до відповідача Державного підприємства "Донецької залізниці" в особі Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень лінійна станція Стаханов було застосовано економічні санкції у розмірі 40518 грн.
24.10.2007 року позивачем на адресу відповідача було направлено припис про усунення встановлених порушень, а саме: повернення вантажовласникам необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 20259 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства разом з рішенням відповідачу була направлена претензія від 24.10.2007 року № 184 про перерахування до Державного бюджету України економічної санкції в 10-денний термін у розмірі 60777 грн., які складаються з необґрунтовано отриманої виручки 20259 грн. та штрафу в сумі 40518 грн. Однак, рішення відповідачем не виконане.
Так, підставою для прийняття постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у цій справі стали постанова Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2009 року у справі № 2а-2623/09, які були скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2011 року К-25927/10.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За частинами 1, 2 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, в цій справі наявні та доведені Державною інспекцією з контролю за цінами підстави для перегляду за нововиявленими обставинами та скасування постанови суду першої інстанції від 26 січня 2010 року з врахуванням того, що Вищим адміністративним судом України рішення державної інспекції з контролю за цінами № 189 від 23 жовтня 2007 року, за яким заявлено стягнення штрафу та економічних санкцій, визнано правомірним. До справи відповідачем докази оплати вказаного рішення інспекції в добровільному порядку не надані.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень ДП "Донецька залізниця" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Судді: