Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Бутенка В.І., Заїки М.М., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 23 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, -

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області протиправною, стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з серпня 2007 року по липень 2009 року в розмірі 14779,44 грн. і зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області виплачувати зазначену допомогу в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, до досягнення дітьми трирічного віку.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 23 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області провести виплату державної допомоги ОСОБА_4 за період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі встановленого прожиткового мінімуму на дитину до 6 років на кожну дитину і провести відповідний перерахунок зазначеної допомоги та виплатити їй належну різницю. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За перевіркою матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є матір'ю двох дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20 серпня 2007 року знаходилась на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області і отримувала допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання недоплаченої у період з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що позивачеві допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі, а також вказав, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2008-2010 роки.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-III право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у частині 1 статті 42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Положення пункту 7 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 20 серпня 2007 року (день призначення допомоги) по 31 грудня 2007 року Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області було зобов'язане нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) були внесені відповідні зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) і Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Зокрема, змінами до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", його дію поширено на застрахованих осіб.

Частину 1 статті 15 вказаного Закону викладено в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень", а пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" цього Закону - у такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців". Із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнав неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , в тому числі й пункт 25 розділу ІІ цього Закону щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". При цьому пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) неконституційним визнано не було.

Пункт 2 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року існувало дві законодавчі норми щодо виплати допомоги по догляду за дитиною, а саме: стаття 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яка врегульовувала питання щодо виплати допомоги особам, які застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, і стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , яка поширювала свою дію на осіб (одного з батьків дитини, усиновлювача, опікуна, бабу, діда або іншого родича), які фактично здійснюють догляд за дитиною, незалежно від того, чи застраховані вони у зазначеній системі страхування (стаття 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми").

Оскільки у справі, що розглядається, суд встановив, що спір виник з приводу виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що на відносини, пов'язані із виплатою допомоги зазначеній особі, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року поширюються норми спеціального закону, яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) .

Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 № 835-VI передбачено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п) саме на виконання Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) (пункт 1 Порядку). Новий акт Уряду на виконання статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не приймався.

Крім того, за змістом пункту 17 вказаного Порядку право на виплату допомоги мають особи, зазначені в статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка на час виникнення спірних відносин поширювала свою дію щодо виплати допомоги лише на незастрахованих осіб.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) на виконання статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінет Міністрів України не визначав.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачеві як особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у періоди з 20 серпня 2007 року (день призначення допомоги) по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року поширюються норми спеціального закону (яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області при розгляді цієї справи не наполягало на застосуванні встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до адміністративного суду, як на підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо

обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області - задовольнити частково.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 23 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року - скасувати. Прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області щодо недоплати ОСОБА_4 в періоди з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області нарахувати і виплатити ОСОБА_4 за періоди з 20 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ними трирічного віку, яка надається на кожну дитину, у відповідності до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.