Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,-

05 січня 2011 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Стрийському районі Львівської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ВВД ФССНВ) в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області включити в Акти звірки до відшкодування 93120,60 грн. адресної допомоги, виплаченої управлінням ПФУ в Стрийському районі протягом серпня - листопада 2010 року та у подальшому виплачені управління ПФУ в Стрийському районі суми державної адресної допомоги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФУ в Стрийському районі оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до п.5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві, органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, позивач вважає, що відшкодування ФССНВВ витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги повинно здійснюватись відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 КАС України (2747-15) вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що відділенням виконавчої дирекції ФССНВ в м. Стрию та Стрийському районі не прийнято до відшкодування суми адресної допомоги, виплаченої управлінням ПФУ в Стрийському районі в сумі 93120,60 грн. за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було пред'явлено у встановленому законом порядку позову про проведення відшкодування відповідачем відповідних коштів, а вимоги про зобов'язання відповідача включити в акти звірки до відшкодування 93120 грн. 60 коп. суми адресної допомоги, виплаченої управлінням Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області протягом серпня 2010 року листопада 2010 року, та у подальшому виплачені позивачем суми адресної допомоги не можуть бути задоволені через наявність спору між сторонами із цього приводу.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на такі обставини.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України,,Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХП здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

З набранням чинності Закону України,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального с страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року N 5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України ,,Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , ,,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ( далі -,,Акт"), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі ,,Акту" узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування"), згідно з якою на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).

Таким чином, Порядком, затвердженими Постановами правління обох фондів визначено, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні, тобто такий позов повинен подаватися на рівні центральних органів сторін.

Крім того, Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли між сторонами, оскільки, встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків та включення в них витрат розраховано на відсутність спору.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у разі, якщо органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовляються від підписання актів щомісячної звірки витрат, в тому числі включити в щомісячні акти звірок витрат за особовими справами пенсіонерів, вказані спори мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки, а також включення до них витрат. Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених витрат.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі № 2а-184/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.