ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/68247/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" задоволено. Скасовано постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області № 93 від 16 грудня 2008 року про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про електроенергетику.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 31 травня 2007 року службовими особами Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за результатами обстеження ВАТ "Львівобленерго" винесено припис № 23/01-941 п, в якому, зокрема, зазначено, що вимогою, яка приписується для виконання є здійснення подачі напруги на новозбудовані, реконструйовані, після капремонту електроустановки ВАТ "Львівобленерго" після прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів за участю Держенергонагляду.
В період з 25.11.2008 року по 25.11.2008 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області було проведено захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах на предмет перевірки виконання вимог зазначеного вище припису від 31.05.2007 року № 23/01-941п, про що складено акт перевірки № 23/02-1395 від 25.11.2008 року, в якому зазначено про ухилення позивачем від виконання п.1 припису (подано напругу на реконструйовані електроустановки без участі Держенергонагляду).
16.12.2008 року службовою особою відповідача винесено постанову № 93 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику про ухилення від виконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області № 23/01-941п від 31.07.2007 року.
Так, згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" державний нагляд в електроенергетиці здійснює, зокрема, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.27 Закону суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання приписів, зокрема, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Відповідно до ч.4 ст.27 Закону, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
При цьому, як вбачається з постанови Львівського окружного адміністративного суду у іншій справі № 2а-10020/08-1370 за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про скасування припису № 23/01-941п від 31.07.2007 року, судом зроблено висновок про неправомірність винесення припису № 23/01 -941 п від 31.07.2007 року, оскільки ні в акті обстеженні, ні в самому приписі не зазначено фактів виявлених порушень.
Рішення у справі № 2а-10020/08-1370 набрало законної сили, а тому неправомірність винесення припису № 23/01-941п від 31.07.2007 року є доведеною, а відтак постанова за його невиконання є незаконною.
Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.
Судді: