Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2013 року у справі № 1570/4962/2012 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування реєстрації права власності, -

У серпні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи: Одеська філія державного підприємства "Інформаційнй центр" Міністерства юстиції України, ОСОБА_1, в якому просили визнати протиправними дій та скасувати реєстрацію права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 на ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" при реєстрації права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі рішення третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 18.07.2005 р. (справа № ТС-19-В/2005), як орган місцевого самоврядування повинне було отримати від ОСОБА_1 виданий компетентним судом виконавчий документ, яким у цивільному судочинстві згідно зі ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та п.1 ч.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчий лист, а тому зазначена реєстрація підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними дії комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. Зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції скасувати запис № 9657 в книзі 3доп-95, реєстраційний номер 11872677 від 29.08.2005 р. про реєстрацію права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 серпня 2005 року. КП БТІ та РОН, на підставі рішення третейського суду асоціації "МІАР-ТС" від 18 липня 2005 року, зареєструвало право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. Зазначеним рішенням третейського суду був визнаний дійсним укладений 12 грудня 2001р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу № 28186 на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та визнане за ОСОБА_1 право власності на цей будинок. Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення третейського суду асоціації "МІАР-ТС" від 18 липня 2005р. була проведена відповідачами без виконавчого листа, виданого компетентним судом.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" проведена реєстрація права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 лише на підставі рішення Третейського суду Асоціації "МІАР-ТС" від 18.07.2005 року при відсутності виконавчого листа, що є порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

За обставинами справи предметом спору є правомірність вчинення комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" Одеської міської ради дій по реєстрації права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV(Далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З положень ст.ст. 18, 19 Закону № 1952-IV(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, за яким виникло речове право. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина. Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна. Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.

Відповідно п.п.1.12. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (z0157-02) (Далі - Положення № 7/5) рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Згідно Додатку № 1 до п. 2.1. Положення № 7/5 (z0157-02) визначений перелік правовстановчих документів, на підставі яких проводиться реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна. Із змісту п. 10 Додатку вбачається, що таким документом є також рішення третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно ст. 55 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на половину спірного будинку проведена відповідачем на підставі рішення третейського суду асоціації "МІАР-ТС" від 18 липня 2005 року без виконавчого листа, виданого компетентним судом.

Таким чином, комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" Одеської міської ради при проведенні державної реєстрації права власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 порушені умови встановлені ст. 55 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 № 1701-IV.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

помічник судді М.В. Дрибас