Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.

суддів : Калашніковій О.В., Леонтович К.Г..

при секретарі Романишин О.В.

з участю представника прокуратури Зарудяної Н.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафа-Терминал" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 р. по справі № 801\7377\13-а за позовом заступника прокурора Автономної Республіки Крим до Феодосійської міської ради, треті особи державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, товариство з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал" про визнання протиправним та скасування рішень частково -

у липні 2013 р. заступник прокурора АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Феодосійської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал", Державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами із наступними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати підпункту 1.24 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1054 "Про дозвіл складання проектів відведення земельних ділянок";

- визнати протиправним та скасувати рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2033 № 1049 "Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Закритому акціонерному товариству "Кафа";

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1102 "Про внесення змін у рішення сесій міської ради";

- визнати протиправним та скасувати підпункти 1.7 та 1.7.1 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 24.12.2010 № 87 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по складанню документів,які посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок":

- визнати протиправним та скасувати рішення Феодосійської міської ради від 28.10.2011 № 546 "Про затвердження технічної документації".

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 р., позов задоволено.

Не погодившись із ухваленими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал" подало касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, рішенням Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1049 "Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями в особі ЗАТ "Кафа" було вилучено у Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" земельну ділянку загальною площею 9,2 га, затверджено проект відведення земельної ділянки ЗАТ "Кафа" та передано вказану земельну ділянку в оренду ЗАТ "Кафа" для будівництва та обслуговування технологічного комплексу по перевальці мазуту та темних нафтопродуктів. Дозвіл на розробку вищезазначеного проекту відведення земельної ділянки надано підпунктом 1.24 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1054 "Про дозвіл складання проектів відведення земельних ділянок".

Як вірно зазначили суди, законом передбачений певний порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування, дотримання якого є обов"язковим, визначено чіткий перелік документів, за наявності яких здійснюється розгляд клопотання зацікавленої особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у державній чи комунальній власноті та у користуванні.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл. селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок | відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (частина третя статті 124).

За приписами статті 123 Земельного кодексу України до клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 Земельного кодексу України документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Статтею 151 Земельного кодексу України врегульований порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими і селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної ; Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації.

До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, ЗАТ "Кафа" з відповідним клопотанням не зверталось, матеріали погодження не представляла, відсутні висновки органів земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини щодо клопотання ЗАТ "Кафа" та доданих до нього матеріалів про погодження місця розташування технологічного комплексу по перевальці мазуту та темних нафтопродуктів, розміру земельних ділянок для розміщення вказаного комплексу та умов їх вилучення.

В силу вимог частини п'ятої ст. 116 Земельного кодексу України ( у редакції на час прийняття спірного рішення) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, надання юридичній особі в користування чи у власність земельної ділянки, що вже перебуває у власності або у користуванні іншої особи, провадиться лише після вилучення (викупу) її за встановленою Земельним кодексом України (2768-14) процедурою, тобто повинно бути додержано порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Між тим, як встановлено судом, при прийнятті спірних рішень питання вилучення спірних земельних ділянок у Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" взагалі не вирішувалось

Колегія суддів, погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що рішення відповідача про надання дозволу на розроблення проекту відведення спірних земельних ділянок, вилучення, затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду спірних земельних ділянок,

зокрема, підпункт 1.24 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1054 "Про дозвіл складання проектів відведення земельних ділянок" та рішення Феодосійської міської ради від 31.10.2003 № 1049 "Про надання земельних ділянок українсько-російському підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ "Кафа", прийняті з порушенням частини п'ятої статті 116, статті 151 Земельного кодексу України, є такими, що прийняті з порушенням вимог закону, а тому підлягають скасуванню.

Зважаючи на доведену протиправність вищенаведених рішень, скасуванню також підлягають і похідні пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 28.11.2003 № 1102 "Про внесення змін у рішення сесій міської ради", підпункти 1.7 та 1.7.1 пункту 1 рішення Феодосійської міської ради від 24.12.2010 № 87 "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку і проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок", рішення Феодосійської міської ради від 28.10.2011 № 546 "Про затвердження технічної документації".

Колегія суддів також погоджується із висновками суду, що спірні рішення прийняті з перевищенням наданих Феодосійській міській раді законом повноважень, оскільки право розпорядження спірними земельними ділянками у відповідності з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) належало Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Крім того, судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 31.10.2003 № 1049 і по даний час Верховною Радою України рішення щодо встановлення меж міста Феодосії не приймалося, межі міста Феодосія у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені, генерального плану міста Феодосії на час ухвалення вищевказаних спірних рішень не існувало.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

В силу положень ст. 3 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20 квітня 2000 року за № 1699-ПІ планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

Отже, за умови відсутності генерального плану міста Феодосії на час прийняття спірних рішень, відсутності містобудівної документації, яка повинна слугувати підставою для прийняття спірного рішення з відведення земельної ділянки для містобудівних потреб на час прийняття спірних рішень, Феодосійською міською радою було також порушено вимоги ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про планування і забудову Територій" від 20 квітня 2000 року за № 1699-ПІ.

За таких обставин, керуючись приписами ст. 19 Конституції України та ст. ст. 69, 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд першої та апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафа-Термінал" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 вересня 2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 р. по справі № 801\7377\13а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.