Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Розваляєвої Т.С.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом представника ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року,

У січні 2012 року представник позивачка звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2012 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції представник позивача звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири № 1962 від 15 червня 2009 року та свідоцтва про право власності № 22382-1 від 28 грудня 2006 року належить квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту на АДРЕСА_1 квартира складається з: жилої кімнати площею 12,0 кв.метрів, прихожої 3,4 кв. метрів, кухні площею 9,5 кв. метрів, санвузла площею 2,9 кв.метрів, на ділянці господарські будови: сарай літер Ж 1/3 частка.

Згідно довідки Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" № 1573 від 29 жовтня 2010 року, сарай літер Ж закріплено 1/3 частка за квартирою № 5 (ОСОБА_6), 1/3 частка за квартирою № 32 (ОСОБА_2), а даних о закріплені залишеної частки сараю не встановлено. ОСОБА_3 належить житловий будинок літер Д по АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.22,23).

Раніше ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири № 3079 від 08 Травня 2002 року, належала лише квартира № 2, що складала 16/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру № 2 до квартири належали розташовані на ділянці сарай літер Д., сарай літер И, навіс літер М, туалет 3-загального користування.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 302 від 28 лютого 2008 року вирішено затвердити акт обстеження житлових домів та приміщень по визначенню їх технічного стану, віднесених рішенням міжвідомчої комісії до категорій придатних для постійного проживання - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, літер Д приміщення 1-3 площею 18.8 кв. метрів; затверджено рішення, прийняте міжвідомчою комісією при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради по реєстрації будівель та внутрішніх перепланувань приміщень: ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, літер Д, дозволити реєстрацію житлової кімнати 1-3 площею 18,8 кв. метрів, кухні 1-1 площею 7,6 кв. метрів, санвузол 1-2 площею 1,6 кв. метрів, комора 1-4 площею 3,6 кв. метрів.

Відповідно до висновку Ялтинської філії Кримпроект від 2007 року, реконструйований господарський блок (літня кухня) по АДРЕСА_1 наданим документам БТІ, технічний стан обстежених несучих конструкцій можливо кваліфікувати як задовільне. Об'ємно-планувальне рішення приміщень обстежуємої будови практично повістю відповідає вимогам норм ДБН в. 2.2-15-05 "Житлові будівлі. Основні положення".

Також, судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду АРК від 28 лютого 2012 року по справі № 2/0124/85/2012, встановлено, що ОСОБА_7 частину сараю літер Ж станом на 06 лютого 2012 року розібрав та на звільненому місці встановив залізобетонну колонну

Згідно листа Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" № 545 від 10 лютого 2012 року при проведені інвентаризації 06 лютого 2012 року був обстежений сарай літер Ж, який знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_1 і встановлено, що частина сараю літер Ж зруйнована, та на звільненому місці встановлена залізобетонна колонна, яка підпирає нависаючу над літер Ж та сусіднім сараєм літер Е частина будови літер Д, що входить до домоволодіння АДРЕСА_1.

Оскільки 1\3 частка сараю літер Ж, що належить до квартири ОСОБА_4 не виділена в натурі, літер Д зареєстрований на підставі оспорюваного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 302 від 28 лютого 2008 року лише частково надвисає над сараєм літер Ж і його реєстрація не чинить перешкоди ОСОБА_4 у користуванні його часткою сараю літер Ж.

Частиною 1 пункту б статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку та у випадках, встановлених законом.

Ухвалюючи рішення, суд правильно не врахував посилання позивача на те, що будівництво приміщень зареєстрованих за ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 3092 від 28 лютого 2008 року здійснені самовільно, у зв'язку з чим не підлягали реєстрації, оскільки відповідно до ст. 376 ЦК України (435-15) , позивачем не надано доказів що здійснене ОСОБА_3 будівництво приміщень літеру Д є самовільними.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.