ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2014 року м. Київ К/800/21166/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013
та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2013
у справі № 2а/0570/12226/2012
за позовом Адвокатського об'єднання "Головань і Партнери"
до Державної податкової служби у Донецькій області
про визнання недійсною податкової консультації
ВСТАНОВИВ:
Адвокатське об'єднання "Головань і Партнери" звернулось до суду з позовом про визнання недійсною податкової консультації Державної податкової служби у Донецькій області № 13798/10/15-113-3 від 04.09.2012.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, позов задоволено; визнано недійсною спірну податкову консультацію.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2012 позивач надіслав до Державної податкової служби України запит № 169/112 про надання податкової консультації з питань правомірності рішення адвокатського об'єднання про те, що витрати на придбання пально-мастильних матеріалів визначаються на підставі фактичних витрат палива, з урахуванням норм витрат палива, визначених заводом - виробником автомобіля.
Державна податкова служба України листом від 28.08.2012 направила копію зазначеного запиту позивача до Державної податкової служби в Донецькій області для розгляду та надання відповіді згідно чинного законодавства.
04.09.2012 Державною податковою службою у Донецькій області надано податкову консультацію № 13798/10/15-113-3, в якій зазначено, що згідно з абз. "в" пп. 138.10.2 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що до адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у складі витрат від операційної діяльності, включаються, зокрема, витрати на придбання пально-мастильних матеріалів, стоянку, паркування легкових автомобілів. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Зокрема, первинним документом для списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів є подорожній лист, форма якого для легкових автомобілів визначена наказом Держкомстата України від 17.02.1998 № 74 (z0149-98) "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автотранспорту та Інструкції про порядок її застосування". Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 (v0043361-98) .
Матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013, по справі № 2-а-12330/12/2670 задоволено позов про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо ненадання податкової консультації на лист (запит про надання податкової консультації) Адвокатської фірми "Головань і партнери" від 01.08.2012 № 169/112 та зобов'язано Державну податкову службу України надати Адвокатській фірмі "Головань і Партнери" податкову консультацію на лист (запит про надання податкової консультації) від 01.08.2012 № 169/112.
Задовольняючі позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідності до чинного законодавства на Державну податкову службу України покладено обов'язок щодо надання податкових консультацій за зверненнями платників податків, не зважаючи на структурну підпорядкованість контролюючих органів.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з п. п. 52.1-51.5 ст. 52 цього Кодексу встановлено, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Згідно пп. 12 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 584/2011 (584/2011) передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань надає податкові консультації відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .
Враховуючи те, що законодавчо визначене право платника податків обрати орган державної податкової служби, до якого він може звернутись із запитом про надання податкової консультації та ту обставину, що в судовому порядку було зобов'язано Державну податкову службу України надати Адвокатській фірмі "Головань і Партнери" податкову консультацію на лист (запит про надання податкової консультації) від 01.08.2012 № 169/112, судами обох інстанцій вірно зазначено про наявність підстав для визнання недійсною спірної податкової консультації.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової служби у Донецькій області відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний