Справа: № 2а-827/11 Головуючий у 1-й інстанції: Голік Г.К.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Березаньської міської ради Київської області на постанову Березанського міського суду Київської області від 03 червня 2011 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та стягнення щорічної разової державної допомоги,

У квітні 2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Березанської міської ради Київської області (надалі за текстом -«Управління») та стягнути 5168 грн. разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 р.

Постановою Березанського міського суду Київської області від 03 червня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Управління та зобов'язано здійснити перерахунок і виплатити позивачеві грошову допомогу до 5 травня за 2010 р. виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії Б № НОМЕР_1

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII (надалі за текстом « Закон № 3551-XII (3551-12) ») передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи -десять мінімальних пенсій за віком, II групи - вісім мінімальних пенсій за віком, III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У 2010 році така допомога була виплачена позивачеві в розмірі 480 грн. Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (107-17) «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема підпунктом «б»підпункту 1 пункту 20 Розділу II, були внесені зміни у названу статтю Закону № 3551-XII (3551-12) , відповідно до яких, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту «б»підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI (107-17) , щодо змін, унесених до статті 12 Закону № 3551-XII.

В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 12 Закону № 3551-XII в їх первинній редакції.

Однак, ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 р. № 2154-VI встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання названої норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 7 квітня 2010 р. № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (299-2010-п) .

Згідно підпункту 2 пункту 2 цієї постанови у 2010 році виплата разової грошової допомоги інвалідам II групи, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період після Великої Вітчизняної війни, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) здійснюється у розмірі 480 грн.

Отже, для вирішення цього спору суду попередньої інстанції необхідно було визначитись, який з зазначених вище законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у правовідносинах, що виникли.

Згідно із статтею 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином, отримана позивачем у 2010 р. щорічна разова грошової допомога до 5-го травня у розмірі 480 грн. була виплачена відповідно до діючого законодавства.

Оскільки ухвалене у справі судове рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Апеляційну Управління праці та соціального захисту населення Березаньської міської ради Київської області задовольнити.

Постанову Березанського міського суду Київської області від 03 червня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.