2-а-932/10/0270 Про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 13.03.2014 Прийняття

Казенне науково-виробниче об'єднання "Форт" МВС України (далі по тексту - позивач, КНВО "Форт" МВС України) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м.Вінниці) про скасування рішення від 14.12.2009 № 0001342200/1 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку КНВО "Форт" МВС України з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контрактам: № 317 від 19.12.2008, укладеному із нерезидентом-фірмою "Специальная техника и снаряжение МВД ПМР ЗАО", Придністровсько-Молдавська республіка, № 202 від 10.07.2008, укладеному із нерезидентом фірмою "Comtri - AB", Швеція, № 154 від 09.06.2008, укладеному із нерезидентом фірмою "Camdex - Inc", США, за результатами якої складено акт № 2594/2202/01199251 від 20.10.2009.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 21.10.2009 № 0001342200 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку скарги позивача залишено без задоволення, а рішення від 21.10.2009 № 0001342200 про застосування штрафних санкцій залишено без змін та прийнято нове від 14.12.2009 № 0001342200/1 про застосування штрафних санкцій відповідно до вимог ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі по тексту - Закон №185/94-ВР (185/94-ВР) ) у вигляді пені на суму 99712,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем зокрема, ст. 2 Закону № 185/94-ВР, в результаті чого донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту - ЗЕД) в сумі 99712,00 грн.

Судами встановлено, що КНФО "Форт" МВС України був укладений контракт № 154 від 09.06.2008 з нерезидентом-фірмою "Camdex - Inc"", США.

Згідно попереднього акту планової перевірки КНФО "Форт" МВС України від 15.09.2009 № 165/2320/01199251 за період 01.04.2007 по 31.07.2009 встановлено, що станом на 31.07.2009 за розрахунками по контракту № 154 від 09.06.2008 з нерезидентом-фірмою "Camdex - Inc"", США, рахувалась: прострочена дебіторська заборгованість на суму 159912,50 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту 30.07.2009, за висновком Міністерства економіки України № 547 від 08.01.2009, № 121 від 19.03.2009, № 260 від 29.05.2009; непрострочена дебіторська заборгованість на суму 319825,00 дол. США, з кінцевим строком надходження товару по імпорту відповідно по сумам 70000,00 дол. США 20.10.2009 та 89912,50 дол. США 23.11.2009.

Прострочена дебіторська заборгованість у сумі 159912,50 дол. США виникла по перерахуванні на користь нерезидента коштів у формі попередньої оплати за платіжним дорученням № 7 від 18.07.2008, кінцевий строк погашення якої 14.01.2009.

Згідно висновків Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією на суму 159912,50 дол. США по контракту № 154 від 09.06.2008 з нерезидентом-фірмою "Camdex - Inc", США, кінцевий строк надходження товару по імпорту продовжено до 30.07.2009, а саме висновками: № 547 від 08.01.2009 строк продовжено з 15.01.2009 до 10.03.2009; № 121 від 19.03.2009 строк продовжено з 10.03.2009 до 04.06.2009, № 260 від 29.05.2009 строку продовжено з 04.06.2009 до 30.07.2009.

За результатами проведення попередньої перевірки підприємству за порушення вимог ст. 2 Закону № 185/94-ВР підприємству нарахована пеня на підставі ст. 4 цього ж Закону за період з 31.07.2009 по 31.07.2009 та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3693,00 грн., що були сплачені КНВО "Форт" МВС України 09.10.2009. В підтвердження зазначеного суду надана виписка з картки особового рахунку платника податків.

За результатами проведення поточної перевірки встановлено порушення КНВО "Форт" МВС України законодавчо встановлених термінів надходження імпортного товару при проведенні розрахунків по контракту № 154 від 09.06.2008. Зокрема перевіркою встановлено, що по вищевказаному контракту на виконання вимог ст. 2 Закону №185/94-ВР висновок Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на продовження строку з 30.07.2009 КНВО "Форт" МВС України не надавався.

Підприємством до перевірки надана вантажно-митну декларацію (далі по тексту - ВМД) типу ІМ74 № 401000007/9/004508 на суму 319825,00 дол. США, де згідно відтиску штампу Вінницької митниці імпортований товар перетнув митну територію України 21.08.2009 та перебуває під митним контролем Вінницької митниці.

Прострочена дебіторська заборгованість в сумі 159912,00 дол. США закрилась шляхом надходження товару (патронна лінія для спорядження мисливських набоїв, код товару - 84798998) від нерезидента згідно належним чином оформленої ВМД типу ІМ40 № 401000007/9/004546 від 27.08.2009 на загальну суму 161695,00 дол. США.

Однак перевіркою встановлено, що митне оформлення товару не було завершено в законодавчо встановлений термін (до 30.07.2009), оскільки сам факт перетину митного кордону не може свідчити про здійснення поставки імпортного товару в розумінні ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", так як Митним кодексом України (4495-17) встановлені послідовні і обов'язкові процедури митного оформлення товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку.

Згідно з ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 і ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за вищевказаними контрактами надійшов на митну територію України в межах термінів, передбачених ст. 2 Закону № 185/94-ВР.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті "Моментом здійснення імпорту" є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття "момент перетину товаром митного кордону України" визначається також нормами Митного кодексу України (4495-17) .

Так, зокрема, п. 2 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 (574-97-п) , вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажно-митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Також, відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (z0443-97) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 43/2247, моментом перетину митного кордону при перевезенні залізничним транспортом при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

За висновком наведеного, оформлена вантажна митна декларації не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу "під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, про те, що саме з оформлення вантажної митної декларації пов'язано здійснення імпортної операції.

Згідно ст. 212 Митного кодексу України митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання. Згідно ст. 216 Митного кодексу України для зберігання товарів у режимі митного складу використовуються спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики - митні ліцензійні склади.

Пункт 1.4 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31.12.1996 № 592 (z0005-97) , встановлює, що територія митних ліцензійних складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс (4495-17) , нормативні акти державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України (4495-17) .

Таким чином, оскільки територія митного ліцензійного складу є митною територією України, факт розміщення товару на митному ліцензійному складі підтверджує, що товар знаходиться на митній території України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .