Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач), суддів Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОТП Факторинг Україна" до Центрально-міського районного відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (далі - Центрально-міський РВДВС Макіївського Макіївського МУЮ), Донецької філії Приватного підприємства "Нива В.Ш." про визнання дій незаконними, недійсними результатів прилюдних торгів та недійсним акту про проведення прилюдних торгів,

У червні 2011 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на виконання зобов'язання за договором іпотеки від 20 червня 2008 року між фізичною особою ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", Банк прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове вбудоване приміщення - офіс, загальною площею 103,10 м2 за адресою: АДРЕСА_1. 29 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір уступлення права вимоги, відповідно до якого до позивача перейшли права іпотекодержателя за договором іпотеки від 20 червня 2008 року. У червні 2011 року позивач дізнався про порушення його прав, оскільки зазначене майно було реалізоване 06 червня 2011 року на прилюдних торгах, проведених Донецькою філією Приватного підприємства "Нива В.Ш.". Посилаючись на порушення відповідачем вимог законів України "Про виконавче провадження" (606-14) , "Про іпотеку" (898-15) , оскільки переоцінку майна боржника проведено без його згоди, просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених Донецькою філією Приватного підприємства "Нива В.Ш." по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_5, а саме: нежитлове вбудоване приміщення - офіс, загальною площею 103,10 м2 за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна" порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема пункт 18 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448 (1448-97-п) .

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Центрально-міським РВДВС Макіївського МУЮ в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 22 грудня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 передано на реалізацію нерухоме майно боржника - ОСОБА_5, а саме: нежитлове вбудоване приміщення - офіс, загальною площею 103,10 м2 за адресою: АДРЕСА_1, яке за договором іпотеки від 20 червня 2008 року було передано в іпотеку ПАТ "ОТП Банк". Зазначене майно реалізовано на прилюдних торгах 06 червня 2011 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (606-14) (далі - Закон № 606-ХІV (606-14) ). Саме відповідно до вимог цього Закону належить давати оцінку діям державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає позивач та згідно з частиною третьою статті 105 КАС України позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, виконати зупинену чи не вчинену дію тощо.

Як видно із змісту позовної заяви, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Центрально-міського РВДВС Макіївського Макіївського МУЮ щодо проведення підготовчих дій з примусової реалізації заставного майна, недійсними результатів прилюдних торгів та недійсним акту про проведення прилюдних торгів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів і це рішення сторонами не оспорюється.

Вирішуючи спір в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача при проведення підготовчих дій з примусової реалізації заставного майна, суди не звернули увагу на те, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не є стороною у виконавчому провадженні та процедурі реалізації спірного нерухомого майна, а тому саме по собі оскарження бездіяльності, яка виразилась у неповідомленні про реалізацію майна, що перебувало в іпотеці, не є захистом публічного порядку, воно не відновлює права позивача на забезпечення іпотеки цим майном в разі невиконання умов договору про іпотеку. Визнання такої бездіяльності протиправною не призведе до повернення майна, яке перебувало в іпотеці, попередньому власнику.

При переході майна у володіння третіх осіб за договором про його відчуження право власника, який не є стороною цього договору, за змістом статей 216, 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України (435-15) може бути захищене лише шляхом пред'явлення позову про витребування майна від добросовісного набувача. Такий позов залежно від суб'єктного складу сторін спору розглядається за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавцем, у тому числі відчуження переданого в іпотеку майна визначені статтею 12 Закону України "Про іпотеку".

Оскільки відновлення того становища, яке існувало до проведення прилюдних торгів, неможливе у зв'язку з відчуженням майна, що перебувало під іпотекою, судам слід було звернути увагу на те, чи призведе до відновлення порушеного права вирішення спору у визначений позивачем спосіб.

За змістом частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із передбачених статтею 11 ЦК України підстав у цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносинах, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, зокрема щодо оскарження його дій та бездіяльності. Проте ця норма має застосовуватися з урахуванням положень статей 216, 386, 388, 392, 393 ЦК України щодо способів захисту права власності, а також положень Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України (1798-12) стосовно юрисдикції судів.

Відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 12 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, та інших до Шаринської сільської ради Уманського району Черкаської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Шарин", Фермерського господарства "Кравчукові" про визнання незаконними та скасування рішень.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суди не звернули уваги на те чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту вимогам КАС України (2747-15) . У разі відчуження майна правова оцінка бездіяльності та порушенням, допущеним при її вчиненні, може бути дана при розгляді спору про право.

Таким чином, підстави для самостійного визнання протиправної бездіяльності, внаслідок якої виникли правовідносини, пов'язані з переходом права власності на майно, відсутні.

Суди не звернули уваги на зазначені обставини та вирішили спір по суті заявлених позовних вимог.

Згідно із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.