Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Зайця В.С.,Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Арпаджівої Хатіже Меметівни до Ялтинської міської ради, треті особи - управління Держомзему в місті Ялта Автономної Республіки Крим, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсною та скасування реєстрації державного акту, за касаційною скаргою Арпаджівої Хатіже Меметівни на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року,-

У квітні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії Ялтинської міської ради 5 скликання № 153 від 18 грудня 2008 року "Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,0580 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1

визнати недійсною та скасувати реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 974771 від 5 серпня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900700323.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що спірним рішенням Ялтинська міська рада передала у власність земельну ділянку, відносно частини якої вона в порядку статті 118 Земельного кодексу України звернулась до відповідача про її передачу.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради № 190 від 28.07.2004 "Про внесення змін та доповнень в рішення № 51 12 сесії Ялтинської міської ради 24 скликання від 02.06.2003" вирішено надати ОСОБА_5 дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га у АДРЕСА_1

Рішенням 22 сесії Ялтинської міської ради 5 скликання № 153 від 18 грудня 2008 року "Про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,0580 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, затверджено ОСОБА_4 проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0580 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та передано її у власність.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили з наступного.

Відповідно до частин 6,7,9 статті 118 Земельного кодексу України, у редакціях на час прийняття Ялтинською міською радою рішення № 190 від 28.07.2004, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Посилаючись на те, що ОСОБА_5 звернулась до Ялтинської міської ради з заявою про передачу земельної ділянки 02.22.2009, проект відведення якої не було затверджено, і ОСОБА_4 на цей час вже було видано державний акт на право власності щодо спірної земельної ділянки, суди дійшли висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Крім того зазначено, що виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку, не порушує прав та інтересів позивача.

Однак колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним та таким, що не ґрунтується на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Так, згідно з пунктом 3 Розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" № 509-VI від 16.09.2008 (509-17) (набрав чинності 14.10.2008), у редакції на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Однак судами в порушення вказаних вимог не вирішувалось питання чинності на час прийняття Ялтинською міською радою оскаржуваного рішення № 153 від 18.12.2008 також прийнятого нею рішення № 190 від 28.07.2004 "Про внесення змін та доповнень в рішення № 51 12 сесії Ялтинської міської ради 24 скликання від 02.06.2003", яким вирішено надати ОСОБА_5 дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки.

Оскільки оскаржуваним рішенням Ялтинська міська рада вирішила питання відносно частини земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл на складання проекту відведення, з'ясування судами вказаних обставин є необхідним для правильного вирішення спору, а відтак чи діяла рада в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання недійсною та скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування, судам необхідно звернути увагу на наступні вимоги чинного законодавства.

Згідно з вимогами статті 126 Земельного кодексу України, у редакції на час отримання ОСОБА_4 державного акту на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пунктах 16-1 та 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" № 1021 від 09.09.2009 (1021-2009-п) , чинної на той час, визначено, що державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки із земель державної та комунальної власності здійснюється одночасно із державною реєстрацією земельної ділянки.

Державна реєстрація здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Книги записів.

Запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У відповідності до вимог частини 4 статті 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу Арпаджівої Хатіже Меметівни задовольнити частково.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2012 року і ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.