ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
У Х В А Л А
|
05 березня 2014 року м. Київ К/9991/66853/12
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О., Зайця В.С.,Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" до першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Кошелєва Ігоря Ігоровича про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанських свердловин від 6 лютого 2012 року № 1, за касаційною скаргою ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року,-
встановив:
У лютому 2012 року ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасування рішення № 1 від 06.02.2012 "Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанських свердловин: № 5 (територія комбінату); № 1 (342), № 1а (292), № 2 (водозабір східний), № 319, № 324 (с. Стебне) ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат".
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що товариство вчинило всі необхідні щодо отримання дозволу на користування надрами з метою експлуатації артезіанських свердловин, відсутність якого була підставою для прийняття спірного рішення, однак державні органи, до повноважень яких належить видача дозволів на користування надрами, внаслідок бездіяльності щодо розгляду поданих ним заяв про видачу дозволу, позбавили можливості його отримати у визначені строки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат", посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У запереченні на касаційну скаргу Державна екологічна інспекція України, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Положення про Державну екологічну інспекцію України", наказу Державної екологічної інспекції України від 13.01.2012 № 7 та наказу Державної екологічної інспекції в Черкаській області № 14 від 23.01.2012 відносно позивача проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатом якої складено акт про виявлені порушення.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, Державною екологічною інспекцією в Черкаській області прийнято припис № 144 від 29.07.2011, яким приписано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) в строк до 31.12.2011.
Посилаючись на те, що вказані порушення не усунуто - документи для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) не підготовлені, 06.02.2012 першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища прийнято рішення, № 1, яким ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" тимчасово заборонено (зупинено) експлуатацію артезіанських свердловин: № 5 (територія комбінату); № 1 (342), № 1а (292), № 2 (водозабір східний), № 319, № 324 (с. Стебне).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про надра" спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (615-2011-п)
, у редакції на час спірних правовідносин, Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
У підпункті 6 пункту 8 цієї ж Постанови вказано, що без проведення аукціону дозвіл надається, зокрема, видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, а також підстава надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку. (абзац 25 вказаного підпункту Постанови).
У статті 56 Закону України "Про надра" визначено, що основними вимогами в галузі охорони надр є:
забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;
раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;
охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;
додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу, як визначено у частині 1 статті 57 вказаного Закону, у редакції на час спірних правовідносин, користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
Враховуючи те, що ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" не усунено порушення вимог природоохоронного законодавства щодо надання документів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), та не надано доказів на підтвердження його звернення до Держгеонадр з відповідними документами, суди прийшли до висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередній інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.