ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2014 року м. Київ К/800/4800/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012р. у справі № 2а-388/12 за позовом ОСОБА_4 до Коростенської районної державної адміністрації, треті особи Відкрите акціонерне товариство "Бехівський спецкар'єр", Управління Державного комітету з земельних ресурсів в Коростенському районі про скасування договору оренди землі, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Коростенської районної державної адміністрації, треті особи Відкрите акціонерне товариство "Бехівський спецкар'єр", Управління Державного комітету з земельних ресурсів в Коростенському районі, у якому просив скасувати договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року укладений між Коростенською райдержадміністрацією і ВАТ"Бехівський спецкар'єр" та стягнути на його користь 50000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 5 вересня 2012 року провадження у справі закрито на підставі п.4 ст. 157 КАС України в зв'язку з тим, що існує рішення суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. ухвалу Коростенського міськрайонного суду від 5 вересня 2012 року скасовано, а провадження у справі закрито, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На ухвалу Коростенського міськрайонного суду від 5 вересня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій скаржник посилаючись на порушення норм процесуального права ставить питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач просить скасувати договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року укладений між Коростенською райдержадміністрацією і ВАТ "Бехівський спецкар'єр" та стягнути на його користь 50000 грн. моральної шкоди. При цьому будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень він не оскаржує.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Із наведених вище норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України, справи про захист порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, здійснюється за правилами цивільного судочинства.
Згідно ч.2 ст. 22 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що в даному випадку відсутній публічно-правовий спір і справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, так як її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанцій вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: