Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Цвіркуна Ю.І.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року

у справі № 2-а-9833/08

за позовом Прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу, -

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа було відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року було скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено заяву Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В касаційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та залишити в силі ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року, позов було задоволено повністю. Ухвалено стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області податковий боргу в розмірі 325372,30 грн. за рахунок активів платника податків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року (К-2037/10) вказані судові рішення були залишені без змін.

26 липня 2012 року Козятинською ОДПІ у Вінницькій області було подано заяву про видачу виконавчого листа у даній справі (т.1 арк. справи 152), які був оформлений та виданий податковому органу 09 серпня 2012 року (т.1 арк. справи 156).

Зокрема, у виконавчому листі у справі № 2-а-9833/08 про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області податковий боргу в розмірі 325372,30 грн. за рахунок активів платника податків було вказано, що судове рішення набрало законної сили 02 грудня 2009 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 03 грудня 2012 року.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Калинівського районного управління юстиції від 27 серпня 2012 року було відмовлено в прийняті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-9833/08, виданого 09 серпня 2012 року, на підставі пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання (т.1 арк. справи 157).

29 жовтня 2012 року Козятинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання (т.1 арк. справи 153).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви Козятинської ОДПІ у Вінницькій області про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виходив з того, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 02 грудня 2009 року, тоді як податковий орган звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа 26 липня 2012 року, а із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - лише 29 жовтня 2012 року без зазначення жодних підстав поважності пропуску строку.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та задовольняючи заяву позивача і поновлюючи строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виходив з того, що заява податкового органу є обґрунтованою, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, вказаний у виконавчому листі, - 03 грудня 2012 року, з урахуванням того, що дії податкового органу були спрямовані на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлені статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 1 частини 2 якої (в редакції, чинній на момент звернення податковим органом із заявою про видачу виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення податковим органом із заявою про видачу виконавчого листа) встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Статтею 101 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчинюються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Обчислення процесуальних строків регламентується статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви податкового органу про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили 02 грудня 2009 року, тоді як податковий орган звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа лише 26 липня 2012 року, а із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - лише 29 жовтня 2012 року, з урахуванням того, що жодних підстав тривалості проміжку часу від дати набрання судовим рішенням законної стили до дати звернення із заявою про видачу виконавчого листа, а також від дати постанови про відмову у відкритті виконачого провадження до дати звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання Козятинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області вказано не було, тоді як в силу положень частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасувати, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.