Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012

у справі № 2а-11801/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Актив-Оіл"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про надання дозволу на погашення податкового боргу,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011 задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі - позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Актив-Оіл" (надалі - відповідач, ТОВ Компанія "Актив-Оіл") про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ Компанія "Актив-Оіл" у розмірі 201 172,56 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, зваживши на наявність непогашеного податкового боргу відповідача на день розгляду справи, дійшов висновку про правомірність вимог податкового органу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не здійснено належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2011.

Відповідач не надав письмових заперечень, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до даних облікової картки платника податків ТОВ Компанія "Актив-Оіл" станом на 19.07.2011 сума штрафних санкцій за порушення законодавства складала 201 172,56 грн. Вказані штрафні санкції було застосовано відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 13.05.2011 № 0002652301 на суму 341,00 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 № 0003792301 в сумі 34 876,81 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 № 0003802301 в сумі 166 316,39 грн. Загальна сума заборгованості зменшена на 341,00 грн. шляхом часткового погашення відповідачем боргу.

Вказані податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були отримані відповідачем 13.05.2011 та 28.05.2010 відповідно, про що свідчить підпис представника ТОВ Компанія "Актив-Оіл" на корінцях зазначених рішень.

Податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 № 0002652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 341,00 грн. в адміністративному або судовому порядку боржником не оскаржувалось.

Рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 № 0003792301 в сумі 34 876,81 грн. та від 28.05.2010 № 0003802301 в сумі 166 316,39 грн. були оскаржені ТОВ Компанія "Актив-Оіл" в судовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 у справі № 2а-7509/10/2070 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ Компанія "Актив-Оіл" про скасування рішень ДПІ у Київському районі м.Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.2010 № 0003792301 та від 28.05.2010 № 0003802301. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, за результатами розгляду справи у письмовому провадженні, набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі.

30.05.2011 відповідачем частково погашено податковий борг згідно платіжного доручення № 39 на суму 341,00 грн. Таким чином, загальна сума узгодженого податкового зобов'язання ТОВ Компанія "Актив-Оіл" склала 201 172,56 грн.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Київському районі м.Харкова були вжиті заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, зокрема: було винесено та направлено податкові вимоги від 12.01.2010 № 1/20 та від 24.02.2010 № 2/176, отримані відповідачем відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення. Крім того, була проведена реєстрація обтяження рухомого майна відповідача в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також винесено рішення від 08.04.2010 № 124 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції доречно звернув увагу на те, що оскільки податковий орган звернувся до суду з позовом 01.09.2011, до порядку стягнення податкового боргу платників податків мають застосовуватись норми статтей 95- 99 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до абз.2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.

З аналізу наведених норм слідує, що законодавець з 01.01.2011 встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна тощо.

Тобто, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази недостатності грошових коштів у відповідача для здійснення погашення податкового боргу, докази здійснення опису майна в межах боргу, стосовно якого запроваджена податкова застава, доказів звернення податкового органу до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків в банку.

Оскільки позивачем не виконано всі приписи Податкового кодексу України (2755-17) щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку за рахунок коштів платника податків, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ Компанія "Актив-Оіл" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 22.05.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 у справі № 2а-11801/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.