2а-6480/12/2670 Про скасування рішення про застосування фінансових санкцій за фальсифікацію винної продукції за походженням виноматеріалу - 19.02.2014 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2012 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних та тютюнових виробів Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій від 05.04.2012 № 000109.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 скасовано рішення суду першої інстанції, у позові відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду не надав.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, за результатами якої 13.02.2012 складено акт № 75/231/36805359 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів статей 1, 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", статей 12, 15 Закону України "Про виноград та виноградне вино".

Податковий орган обґрунтовує свої висновки тим, що ТОВ "Камянка Глобал Вайн" виготовляло виноградні вина вітчизняного виробництва з імпортованих матеріалів з порушенням технології, а саме: у виробництві вітчизняних вин тихих виноградних, зокрема, столове напівсолодке біле "Мускат Камянський", столове напівсолодке біле "Тамянка Камянська", столове напівсолодке червоне "Кадарка Камянська", десертне солодке червоне "Кагор Український", столове сухе червоне "Каберне", столове сухе червоне "Мерло", столове напівсолодке червоне, біле, використано імпортні виноматеріали виробництва Молдови, при тому, що у кожній з технологічних інструкцій використання імпортних виноматеріалів у виробництві цих вин не передбачено; на етикетках вищевказаних вин не зазначено походження виноматеріалу.

Дана обставина, на думку відповідача, є фальсифікацією винної продукції за походженням, за що й застосовано штраф.

Позивач вважає такі висновки Акта перевірки необґрунтованими, оскільки використані імпортні виноматеріали відповідають вимогам нормативних документів України; вино, хоч і виготовлено із імпортних виноматеріалів, але за власною (вітчизняною) технологічною документацією; обов'язку виробника зазначати країну походження виноматеріалів, якщо вино виготовлено з імпортних виноматеріалів, але за власною вітчизняною технологією, законодавством не встановлено; виробник вина зобов'язаний зазначати країну походження вина виключно в разі виготовлення вина з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологією; при виготовленні вина позивач не порушив вимог технологічної інструкції.

На підставі акта податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 658 563,04 грн.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, погодився з висновками податкового органу та зазначив, що позивач в порушення чинного законодавства не зазначив походження виноматеріалу на етикетках, виготовлених, вин.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки апеляційного суду помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 17 статті 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) ) фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Згідно з абз. 32 статті 1 Закону України від 16.06.2005 № 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" (надалі - Закон України "Про виноград та виноградне вино" (2662-15) ) фальсифікація вин, вермутів, коньяків України і бренді - умисна з корисливою метою підробка вин, вермутів, коньяків України, бренді за походженням (місцем виробництва) або їх складом шляхом додавання нешкідливих чи шкідливих для здоров'я людини речовин, а також виготовлення винних і коньячних сурогатів у процесі виробництва, транспортування, зберігання та продажу.

Абзацом 8 статті 12 Закону України "Про виноград та виноградне вино" визначено, що фальсифікацією є підробка вина за походженням, місцем виробництва, сортовим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого сортименту.

Отже, з змісту норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) вбачається, що фальсифікацією вина, як алкогольного напою, є умисне, з корисливою метою його виготовлення з порушенням технології. У той же час, в контексті Закону України "Про виноград та виноградне вино" (2662-15) фальсифікацією є умисна з корисливою метою підробка вина за походженням.

Вирішуючи питання підробки позивачем вина за походженням, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин восьмої, дев'ятої та десятої статті 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино" використання у вітчизняному виноробстві імпортних виноматеріалів, що не відповідають вимогам нормативних документів України, забороняється. Вина, виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологічною документацією, випускаються під їх видовою назвою із зазначенням країни походження вина та місця розливу. Забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами).

Аналізуючи викладені норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обов'язок виробника зазначати країну походження вина виникає виключно за наявності двох умов: вино виготовляється з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологією.

При цьому, вина виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологічною документацією, випускаються під їх видовою назвою.

Разом з тим, підставою для висновку про підробку вина за походженням в Акті перевірки визначено не зазначення позивачем на етикетках походження виноматеріалу при виготовленні вина з імпортних виноматеріалів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач виготовляв вино за вітчизняними технологічними Інструкціями - ТІ 00011050-264-2008, ТІ 00011050-287-2008, ТІ 00011050-265-2008, ТІ У 18.7985-2000, ТІ У 18.7950-2000, ТІ У 00011050-15.93.12-2:2008, про що також зазначено на стор. 83 Акта перевірки, а не за зарубіжною технологічною документацією. Що відповідачем не спростовано.

Таким чином, виготовлення вина з імпортних виноматеріалів, однак за вітчизняною технологією, не передбачає обов'язку виробника зазначати країну походження виноматеріалів.

Відповідно до частини другої статті 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється таким чином:

на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються:

назва держави;

найменування суб'єкта господарювання та його місцезнаходження;

знак для товарів і послуг;

назва продукції;

місткість посуду;

вміст спирту (% об.);

вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.);

позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України);

наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). Дата виготовлення продукції повинна бути зазначена на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду).

Термін витримки для марочних вин та позначення "Марочне", вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.

На пляшках з колекційними винами та коньяками наклеюються додаткові ярлики із зазначенням "Колекційне (колекційний), додатково витримане (витриманий) в колекції ____ років".

На шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року урожаю винограду, з якого виготовлене вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв обов'язковий напис "Вино контрольованих за походженням назв", а на контретикетках - схематичне зображення території району, де виготовлене вино, із позначенням виноградних ділянок.

На пляшці з вермутом повинна бути контретикетка або додаткова етикетка, на якій наводяться дані про основний склад компонентів напою і погоджені з Міністерством охорони здоров'я України рекомендації щодо вживання напою.

На пляшки з усіма видами виноробної продукції можуть наклеюватися контретикетки, які містять додаткову інформацію про напої.

Вказана правова норма не встановлює обов'язку виробника зазначати на етикетці :раїну походження виноматеріалів, а лише передбачає, що на етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв зазначається напис "Вино контрольованих за походженням назв", а на контр етикетках - схематичне зображення території району, де виготовлене вино, 13 позначенням виноградних ділянок.

Судом першої інстанції встановлено, що етикетки та контр етикети пляшок вина, зразки яких залучені до матеріалів справи, відповідають вимогам, визначеним у частині другій статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а на контр етикетках міститься також інформація про походження виноматеріалу, наприклад, вина "Мерло" - "виноматеріал сухий червоний Мерло (вироблено в республіці Молдова).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з доводами суду першої інстанції, який визнав, що висновки Акта перевірки про фальсифікацію позивачем вина за походженням є необґрунтованими.

Що стосується посилання податкового органу на фальсифікацію шляхом виготовлення вина з порушенням технології, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино" вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виробництва і зберігання тихих вин, правилами виробництва і зберігання ігристих та шампанських вин, правилами виробництва коньяків України, відповідними стандартами і технологічними інструкціями, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства. Для виготовлення вин і коньяків України застосовуються матеріали та речовини, дозволені для використання нормативними документами та Головним державним санітарним лікарем України.

Технологічний регламент виробництва вина визначено в Основних правилах виробництва та зберігання тихих вин КД У 00011050-15.93.12-02:2008, затверджених заступником Міністра аграрної політики України 30.12.2008.

Як зазначалось вище, вина з імпортного виноматеріалу виготовлені позивачем за вітчизняними технологічними інструкціями - ТІ 00011050-264-2008, ТІ 00011050-287-2008, ТІ 00011050-265-2008, ТІ У 18.7985-2000, ТІ У 18.7950-2000, ТІ У 18.7984-2000, ТІ у 00011050-15.93.12-2:2008.

В обґрунтування порушення технології виготовлення вина податковий орган зазначив, що вказаними технологічними інструкціями не передбачено використання у виробництві імпортних виноматеріалів.

Однак, Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Основних правил виробництва та зберігання тихих вин передбачено, що сировина та матеріали, які застосовуються-при виробництві виноградних вин, повинні відповідати вимогам чинних стандартів і технічних умов, і використовуватися у виноробній галузі лише за дозволом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України; виноматеріали і вина повинні відповідати вимогам чинної нормативної документації.

Доказів того, що позивачем при виробництві виноградних вин застосовано сировину та матеріали, які б не відповідали вимогам чинних стандартів і технічних умов, а виноматеріали не відповідали б вимогам чинної нормативної документації, відповідачем до суду не надано.

Більш того, позивач на підтвердження відповідності використання виноматеріалу державним стандартам надав копії сертифікатів відповідності та протоколів випробувань.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок суду першої інстанції, який визнав протиправним та скасував рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних та тютюнових виробів Державної податкової служби України про застосування фінансових санкцій від 05.04.2012 № 000109.

Таким чином, апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 у справі № 2а-6480/12/2670 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2012 у справі № 2а-6480/12/2670 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.