Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (далі - Управління) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці,

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача перераховувати та виплатити з 1 січня 2012 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 129, 138 "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон №2453-VI (2453-17) ).

Позов обґрунтовано тим, що він є суддею у відставці та з 15 листопада 2012 року йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 138 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ. З 1 січня 2012 року змінилася система оплати праці суддів, тому позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання відповідно до нової системи оплати праці суддів. Вважає неправомірною відмову Управління у проведенні вказаного перерахунку.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року позов задоволено. Зобов'язано Управління провести ОСОБА_2 з 1 січня 2012 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини 3 статті 138 Закону № 2453-VI, виходячи з заробітної плати судді на відповідній посаді судді відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/1666, № 08-23/1670, № 08-23/1663 від 14 серпня 2012 року та № 08-23/1968 від 29 жовтня 2012 року, № 08-23/2290 від 28 листопада 2012 року, № 08-23/101 від 9 січня 2013 року, але без перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між нарахованим та виплаченим грошовим утриманням з 1 січня 2012 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 1 січня 2012 року по 2 жовтня 2012 року та в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є суддею у відставці та з 15 листопада 2002 року йому призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

25 березня 2013 року позивач звернулась до Управління із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною заробітної плати суддів з 1 січня 2012 року та надав довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 08-23/1666, № 08-23/1670, № 08-23/1663 від 14 серпня 2012 року та №08-23/1968 від 29 жовтня 2012 року, № 08-23/2290 від 28 листопада 2012 року, № 08-23/101 від 9 січня 2013 року, в яких визначені складові суддівської винагороди.

Управління відмовило ОСОБА_2 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з тим, що статтями 129, 138 Закону № 2453-VI не передбачено перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці місцевих судів.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканність суддів. До таких конституційних гарантій віднесено обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (частина перша статті 130 Конституції України).

За змістом пункту 8 частини четвертої статті 47, статей 136- 138 Закону № 2453-VI належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.

Частиною 3 статті 138 Закону № 2453-VI (в редакції, чинній на момент звільнення позивача з посади судді) передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною четвертою статті 138 Закону № 2453-VI передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Враховуючи те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Крім того, як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Так, згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (384/2011) , пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5 (z0208-08) ), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (z0200-08) , встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

Крім того, суд апеляційної інстанції відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України правильно залишив позовні вимоги з 1 січня 2012 року по 2 жовтня 2012 року без розгляду, оскільки позивач з даним позовом звернувся до суду 3 квітня 2013 року та поважних причин пропуску строку не зазначив.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення, яким виправлені помилки, допущені судом першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року в нескасованій частині та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.