Арбітражні суди України

У судовій практиці постали питання, пов'язані із застосуванням Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 (18-92) "Про акцизний збір" (далі - Декрет) у частині сплати акцизного збору із оборотів з реалізації нафтопродуктів, виготовлених нафтопереробними підприємствами з давальницької сировини.

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту "а" статті 2 Декрету (18-92) платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно з пунктом "а" статті 3 Декрету (18-92) об'єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою.

Як свідчать матеріали судових справ, підприємства-виробники нафтопродуктів беруть участь як у процесі виробництва відповідної продукції, так і у процесі її реалізації шляхом відвантаження підприємству-замовнику або, за його вказівкою, кінцевому споживачеві із здійсненням відповідних розрахунків.

У зв'язку з цим у вирішенні спорів, пов'язаних зі сплатою акцизного збору із оборотів з реалізації нафтопродуктів, слід у кожному конкретному випадку з'ясувати умови, на яких здійснювалась переробка і реалізація нафтопереробними підприємствами нафтопродуктів, виготовлених з давальницької сировини, у тому числі умови переходу права власності на нафтопродукти, розрахунків за реалізовані нафтопродукти тощо.

З 25 квітня 2001 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 22.03.2001 N 2324-III (2324-14) (далі - Закон), якому не надано зворотної сили.

Отже з моменту набрання чинності Законом (2324-14) у вирішенні спорів, пов'язаних зі сплатою акцизного збору із оборотів з реалізації нафтопродуктів, виготовлених нафтопереробними підприємствами з давальницької сировини, що відбулися після 24.04.2001, слід враховувати таке.

Відповідно до Закону (2324-14) пункт "а" статті 2 Декрету (18-92) викладено у новій редакції, за якою платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.

Водночас у новій редакції викладено пункт "а" статті 3 Декрету (18-92) , згідно з якою об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), у тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Статтю 6 Декрету (18-92) доповнено новими третьою і четвертою частинами такого змісту:

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).