Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника третьої особи Пола Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду в м. Донецьку, по б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1030/2012 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська", про визнання незаконною та скасування постанови,

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська", про визнання незаконною та скасування постанови, мотивуючи вимоги тим, що постановою суду на користь позивача з ТОВ "Шахта "Білоріченська" стягнуті адміністративно-господарські санкції загальному розмірі 1212640,96 грн.

18.10.2007 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження за вказаною постановою. Постановою від 26.12.2011 р. відповідачем зупинено виконавче провадження з примусового виконання постанови. Підставою зупинення є той факт, що ТОВ "Шахта "Білоріченська" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , і у відповідності до п.15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

Позивач зазначає, що дія Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Позивач не відноситься до учасників розрахунків, а борг відповідача не відноситься до боргу у сфері енергопостачання. Спірний борг виник внаслідок несплати обов'язків страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) . Просив визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції від 26.12.2011 р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 5054680 з примусового виконання постанови.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволені.

Третьою особою подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвали нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, порушення полягають у тому, що відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, встановлених цим Законом. Підприємство внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , і у відповідності до п.15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представник позивача та представник відповідача до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за її відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002р. (1434-2002-п) , є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з п.3 зазначеного Положення (1434-2002-п) одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

Також, відповідно до пп. 3 п. 4 цього Положення (1434-2002-п) Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до пп. 3 п.5 Положення (1434-2002-п) має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Постановою господарського суду Луганської області від 12.07.2007 р. стягнуто з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" адміністративно-господарські санкції в загальному розмірі 1212640,96 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції від 18.10.2007 р. відкрите виконавче провадження з примусового стягнення з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" адміністративно-господарських санкцій в загальному розмірі 1212640,96 грн. на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

З обставин справи вбачається, що ТОВ "Шахта "Білоріченська" є правонаступником ДВАТ "Шахта "Білоріченська".

Постановою відповідача від 26.12.2011 р. виконавче провадження зупинено у зв'язку з тим, що ТОВ "Шахта "Білоріченська" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) та "Про виконавче провадження" (606-14) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а з огляду на ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі (606-14) , що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом (606-14) , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону (606-14) та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону (606-14) підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (606-14) .

У червні 2005 року прийнятий Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , який визначав комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до вимог п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла в момент виникнення правовідносин), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємств паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

За ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Терміни "податковий борг" вживаються в цьому Законі (2711-15) у значенні відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Статтею 2 Закону передбачено, що дія цього закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок розрахунків за енергоносії.

Розрахунковою датою було встановлено 1 січня 2007 року. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (670-17) внесені зміни щодо порядку погашення заборгованості. Так, у пункті 3.4 статті 3 цього Закону встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону встановлено перелік призначення сум коштів, які підпадають під визначення заборгованості: заборгованість-це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку) передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідовані.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В частині 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що дія цього Закону (2711-15) поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

На підставі п. 1.3 статті 1 вказаного Закону, до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах визначених цим Законом (2711-15) .

Відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1 статті 1 щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Позивач не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача не є боргом в сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, а спірний борг виник унаслідок несплати адміністративно-господарських санкцій, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

За нормами ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Порядок нарахування та сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені підприємствами всіх форм власності, а також стягнення заборгованості за цими внесками, визначається виключно Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

З наведеного вбачається, що на стягнення адміністративних санкцій та пені не поширюються вимоги статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", а тому оспорювана постанова про зупинення виконавчого провадження від 26.12.2011 р., прийнята з підстав внесення ТОВ "Шахта "Білоріченська" до Реєстру, є незаконною.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки такі доводи не засновані на вимогах законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1030/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1030/2012 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська", про визнання незаконною та скасування постанови залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2012 р.