2а-2949/09/1770 Про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису та рішення щодо дотримання державної дисципліни цін на основні продукти харчування - 12.02.2014 Прийняття

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту - СПД ФОП ОСОБА_1) до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису та рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року,

У березні 2009 року СПД ФОП ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису та рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2009 року державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області було проведено перевірку на предмет дотримання державної дисципліни цін на основні продукти харчування та вручено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесено рішення № 48 від 05 березня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення в доход державного бюджету суми необґрунтовано отриманої виручки - 2 628 гривень 14 копійок та штрафу в сумі 5 256 гривень 28 копійок.

Дії Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області позивач вважає протиправними та зазначає.

Стаття 2 Закону України "Про ціни та ціноутворення" визначає вичерпний перелік суб'єктів на які він поширюється, так закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

У статті 14 цього Закону йдеться про вилучення необґрунтовано отриманої виручки, одержаної підприємством, організацією, і також не згадуються приватні підприємці.

Крім того, в Положенні про Державну інспекцію з контролю за цінами затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13 грудня 2000 року (1819-2000-п) вказані суб'єкти господарювання, стосовно яких може бути реалізовано права Держцінінспекції, встановлені п.5 вказаного Положення (підприємства, установи, організації та їх посадові особи), серед яких не має фізичних осіб-підприємців.

А тому з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачка просила суд визнати протиправними дії державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, визнати протиправним та скасувати припис від 02 березня 2009року № 53 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, рішення від 05 березня 2009року № 48.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позов задоволено повністю.

Дії державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області, пов'язані із проведенням перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та винесенням припису від 02 березня 2009року № 53 та рішення від 05 березня 2009року № 48 визнано протиправними.

Визнано протиправним та скасовано припис державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 02 березня 2009року № 53 в повному обсязі з моменту його прийняття.

Визнано протиправним та скасовано рішення державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області від 05 березня 2009року № 48 в повному обсязі з моменту його прийняття.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог СПД ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю.

У касаційній скарзі СПД ФОП ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від12 вересня 2013 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та постановляючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" винесено припис про усунення порушень державної дисципліни цін від 02 березня 2009 року № 53 та винесено рішення від 05 березня 2009 року № 48 про застосування до ФОП ОСОБА_1 економічної санкції на загальну суму 7884,42 гривень, оскільки за рахунок застосування незадекларованих у встановленому законом порядку оптово-відпускних цін на м'ясо яловичини обвалене ФОП ОСОБА_1 було отримано необґрунтовану виручку в сумі 2628,14 гривень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає таку позицію суду правильною та законною, виходячи при цьому з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03 грудня 1990 року № 507, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Органом державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами), відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМ України № 1819 від 13 грудня 2000 (1819-2000-п) року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління та діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 (1819-2000-п) , основним завданням Держінспекції цін є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Згідно до абз. 3, 6, 8, 18 п. 4 Положення № 1819 (1819-2000-п) , Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

- у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування;

- надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

- вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами;

- застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

Відповідно до вимог Закону України "Про ціни та ціноутворення" (5007-17) , постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 (1819-2000-п) та інших законодавчих актів, які визначають порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів) і встановлюють відповідальність за його порушення розроблено Інструкцію.

Згідно із п.1.2. Інструкції, її дія поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

В розумінні статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Також належить зазначити, що відповідно статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Як встановлено судами попередніх інстанцій посадовими особами відповідача 02 березня 2009 року проведено перевірку позивача на предмет дотримання державної дисципліни цін на основні продукти.

За наслідками проведеної перевірки 02.03.2009 року винесено припис № 53 від 02 березня 2009 року, відповідно до якого позивача зобов'язано в місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін на продукти харчування шляхом приведення цін (тарифів) у відповідність до вимог постанови КМУ від 17.10.2007р. № 1222 (1222-2007-п) , розпорядження голови ОДА від 20.09.2006 р. № 424, розпорядження голови ОДА від 01.10.2008р. № 424 (rrv424-08) , постанови КМУ від 17.04.2008р. № 373 (373-2008-п) , наказу Міністерства економіки України від 13.08.2008р. № 341 (z0767-08) .

За змістом пунктів 5, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Колегія суддів зазначає, що проведеною державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області перевіркою встановлено порушення державної дисципліни цін при застосуванні оптово-відпускних цін на м'ясо яловичини обвалене, а саме у період з 01.04.2008 року по 15.12.2008 року підприємцем були порушені вимоги постанови КМУ від 17.10.2007 № 1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (1222-2007-п) та розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20.08.2006 року № 424 "Про регулювання торговельних надбавок на основні продукти харчування" (із змінами від 27.12.2007 року № 628) та від 01.10.2008 року (rrv424-08) в частині застосування не задекларованих в установленому порядку змін оптово-відпускних цін на м'ясо яловичини обвалене.

За рахунок застосування не задекларованих у встановленому законом порядку оптово-відпускних цін на м'ясо яловичини обвалене ФОП ОСОБА_1 було отримано необґрунтовану виручку в сумі 2628,14 гривень.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та п.п. 5, п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держінспекція має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та застосування штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

05 березня 2009 року відповідачем відносно позивача було винесено рішення за № 48 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким було вирішено вилучити в доход державного бюджету: необґрунтовано отриману виручку в сумі 2628 грн. 14 коп. та штраф в сумі 5256 грн. 28 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення"винесено припис про усунення порушень державної дисципліни цін від 02.03.2009 року № 53 та винесено рішення від 05.03.2009 року № 48 про застосування до ФОП ОСОБА_1 економічної санкції на загальну суму 7884,42 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року, та постановив нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржувану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування чи зміни відсутні.