Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Муравйова О.В.,

при секретарі: Ковтун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року

у справі № 816/1571/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщини" (надалі - ТОВ "Ясні Зорі-Полтавщини")

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У березні 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011555/22 від 13.02.2013 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 р. у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000011555/22 від 13.02.2013 р.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 р. та залишити в силі постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, видами діяльності ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" за КВЕД-2010 є: виробництво м'яса (10.11), виробництво м'ясних продуктів (10.13), оптова торгівля живими тваринами (46.23), оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (46.32), роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (47.22), розведення свиней.

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2012р., що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке декларувалось у вересні 2012р., за результатами якої складено акт № 482/15.3-08/38237046, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.5 статті 200, пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , внаслідок чого сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 р.

На підставі зазначеного акта відповідачем 13.02.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011555/22, яким ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" відмовлено у наданні спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача про безпідставне декларування ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" суми податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Даний висновок мотивовано тим, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" є переробним підприємством. А відтак, в силу приписів пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , зважаючи на відсутність у позивача оподатковуваних операцій протягом вересня - жовтня 2012р., сума ПДВ, сплачена ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" на користь ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" при придбанні основних фондів, має бути відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства), за якою платнику податків право щодо отримання відшкодування ПДВ з Державного бюджету України не надано.

Судами також встановлено, що 20.11.2012 р. ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" до Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. разом з додатками, в якій у рядку 23 та у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку певну суму податку.

За змістом Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 22 податкової декларації) складається з сум, що декларувалися платником податків у вересні 2012 р.

Причиною виникнення від'ємного значення суми ПДВ у вересні 2012 р. є придбання ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" основних засобів у ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" відповідно до умов договору купівлі-продажу від 10.09.2012 р.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.

Згідно підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.

Між тим, відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України (2755-17) , підпункти 3, 4 пункту 1 підрозділу 2, що на думку податкового органу були порушені позивачем, застосовуються юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу.

Не заперечується податковим органом, що здійснення позивачем операцій, передбачених п.1 підрозділу 2 розділу XX " Перехідні положення" Податкового Кодексу України (2755-17) , вперше відбулось в жовтні 2012 р.

Вирішальним для застосування особливого режиму сплати податку на додану вартість є факт здійснення переробним підприємством операцій по придбанню молока або м'яса в живій вазі саме у сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, у інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі у фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу, для виготовлення та постачання власної готової продукції, а не встановлення, чи є підприємство переробним.

Тобто, оскільки з початку існування ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина", в тому числі і у вересні 2012 р., подібних операцій не здійснювалось, факту порушення п.п. 3, 4 пункту 1 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України (2755-17) в цьому звітному періоді (вересні 2012 року) не могло бути через відсутність операцій, порядок оподаткування яких ці підпункти регулюють.

Судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що лише в жовтні 2012р. у позивача вперше з'явились законодавчо обґрунтовані підстави для подання разом із звичайною декларацією з податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість з позначкою: "0140" Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства", оскільки ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" набуло статусу платника податку як переробне підприємство, яке згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість за реалізовані ним м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно) саме в жовтні 2012р.

Згідно із вимогами п.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1342 (z0079-13) ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за № 1490/20228 (z1490-11) , платники податку переробні підприємства, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовують особливий порядок сплати податку на додану вартість та реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0140" (далі - декларація 0140), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються установленого пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу (2755-17) режиму, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Встановленим є факт, що у вересні 2012р. ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" хоча і було переробним підприємством, але не застосовувало особливий порядок сплати податку на додану вартість через відсутність як у вересні, так і за весь попередній період існування підприємства операцій, за якими такий порядок повинен застосовуватись.

У відповідності до приписів підпункту 1 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , норми пункту 1 підрозділу 2 розділу XX не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі - сільськогосподарські товаровиробники).

Отже, наведене спростовує твердження податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" повинно разом декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012 р. подати декларацію з податку на додану вартість з позначкою,,0140" Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства".

Тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що оскільки позивач за вересень 2012 р. мав законодавчі підстави подати тільки одну (загальну) декларацію з податку на додану вартість, то і відобразити податковий кредит по придбаним в вересні 2012 р. основним засобам підприємство мало законодавчо обґрунтоване право та єдину можливість тільки в цій загальній декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 р.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правомірно посилався на приписи статті 139 ГК України, відповідно до яких майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності. Між тим не врахував приписи п.198.3 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України (2755-17) відповідно до яких право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В результаті того, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" у відповідності до вимог законодавства, яке регулює ці питання, скористалось своїм правом на відображення податкового кредиту по придбанню основних засобів в загальній декларації і податку на додану вартість за вересень 2012 р., і виникло від'ємне значення суми ПДВ у вересні 2012 р. Це від'ємне значення, як і передбачено ПК України (2755-17) та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в загальній податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р., оскільки інша можливість відображення зазначених операцій, що мали місце у вересні 2012р., в податковій звітності з податку на додану вартість діючим законодавством України не передбачено.

Також встановлено, що в жовтні 2012 р. ТОВ "Ясні Зорі Полтавщина" змінило статус платника податку на додану вартість на загальних підставах на статус платника податку на додану вартість, який згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України (2755-17) застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, зміна статусу платника податку відбулася в зв'язку з тим, що в жовтні 2012 р. вперше з'явилися операції, до яких повинен застосовуватись особливий порядок сплати податку на додану вартість, як це передбачено пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України (2755-17) . Діючим законодавством не передбачено інших підстав для набуття статусу платника податку на додану вартість, який згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України (2755-17) застосовує особливий порядок сплати податку на додану вартість, в тому числі і такої підстави, як відсутність обсягів оподаткованих операцій за попередні звітні періоди.

Зазначене спростовує висновок податкового органу про те, що разом із загальною декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012 р. позивач був зобов'язаний подавати спеціальну декларацію з податку на додану вартість за вересень з позначкою 0140" Спеціальний режим оподаткування переробного підприємства"; що всі суми податку на додану вартість у відповідному розмірі, сплачені позивачем при придбані основних засобів в вересні 2012 р., мали бути відображені у складі податкового кредиту у спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства), а не в загальній податковій декларації; що в загальній податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 р. рядок 17 Декларації "Усього податкового кредиту" повинен становити 0 грн. замість сплаченої суми податку.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що підстави для застосування цих приписів виникли у позивача в жовтні 2012 р. і тому не можуть застосовуватись та змінювати порядок відображення операцій, які були здійснені у вересні 2012 р., на які поширювались інші передбачені законодавством правила оподаткування і звітності по податку на додану вартість.

Наведене свідчить про необґрунтованість твердження податкового органу щодо необхідності на підставі вимог підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) змінити обсяг податкової звітності за попередній звітний період, а також необхідність змінити зміст і порядок відображення господарських операцій, які відбулися в попередньому звітному періоді у вже поданій податковій звітності.

Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач посилався на те, що в жовтні 2012 р. ТОВ "Ясні Зорі Полтавщина" дійсно не виконало вимоги підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму ПДВ, сплачену при придбані основних засобів, однак не на всю суму, а тільки на суму ПДВ у частині використання цих основних засобів в жовтні 2012р. в операціях з постачання власної продукції, до яких застосовується особливий режим оподаткування податком на додану вартість.

Підпункт 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) містить посилання на необхідність урахування при його застосуванні вимог розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , однак останній не містить конкретного визначення порядку застосування саме підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , визначає дії для платників податку на додану вартість при зміні напрямку використання необоротних активів в подальших податкових періодах в зв'язку із зміною порядку оподаткування.

Саме така ситуація виникла у позивача, тобто зміна напрямку використання основних засобів в наступному податковому періоді (в жовтні 2012р.) порівняно з періодом, в якому придбані основні засоби (у вересні 2012 р.), тобто визначені в розділі V дії можливо врахувати на підставі того, що сам підпункт 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) передбачає необхідність врахування вимог розділу V Податкового Кодексу (2755-17) .

У п.198.5 ст.198 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) передбачено донарахування податкових зобов'язань за необоротні активи, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі необоротні активи починають використовуватись в операціях інших, ніж вони використовувались при придбанні.

При цьому, як зазначено в підпункті 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , підставою для такого коригування може бути бухгалтерська довідка. Крім того, останній абзац підпункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) передбачає, що з метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .

Пункт 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) передбачає пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту в частині, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в жовтні 2012 р. необхідно визначити частку використання основних засобів, придбаних в вересні 2012 р., в операціях з постачання продукції по яких застосовується особливий порядок оподаткування. Така частка, відповідно до підпункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (2755-17) , може бути визначена на підставі первинних бухгалтерських документів (акт введення в експлуатацію основних засобів та наказ на введення в експлуатацію, що підтверджують початок фактичного використання конкретних об'єктів основних засобів в господарській діяльності та визначають строк експлуатації і метод нарахування амортизації об'єктів основних засобів - відомість нарахування амортизації основних засобів за жовтень 2012 р.).

Економічно обґрунтованим визначенням розміру частки використання основних засобів у виробництві і постачанні власної продукції є сума амортизації основних засобів за відповідний звітний період, яка є економічним еквівалентом частини вартості основних засобів, що переноситься на собівартість виробничої і іншої діяльності платника податку та характеризує ступінь зносу основних засобів під час їх використання.

Тому, розмір частки використання основних засобів в операціях з постачання власної продукції в жовтні 2012 р. дорівнює сумі нарахованої амортизації основних засобів за жовтень 2012 р. згідно даних первинних бухгалтерських документів та становить 466465,42 грн.

Сума нарахованої амортизації основних засобів за жовтень 2012 р. є базою для визначення суми податку на додану вартість у частині використання цих основних засобів в жовтні 2012 р. в операціях з постачання позивачем власної продукції, до яких застосовується особливий режим оподаткування, яку в жовтні 2012 р. необхідно було виключити зі складу податкового кредиту в загальній декларації по податку на додану вартість та перенести до податкового кредиту в спеціальну податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства). Ця сума ПДВ становить 93293,08 грн. ( 466 465,42*20%).

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина'' в жовтні 2012 р. не виконало приписи підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 93293,08 грн. та спростовує твердження податкового органу про те, що сума бюджетного відшкодування в загальній декларації по податку на додану вартість за жовтень 2012р. була завищена на 24607115 грн. ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" мало право на бюджетне відшкодування ПДВ в жовтні 2012 р., але не в сумі 24607115 грн., а в сумі 24513822 грн. (24607115-93293,08), тобто сума заявленого бюджетного відшкодування в декларації за жовтень дійсно була завищена на суму ПДВ в частині використання основних засобів в операціях з постачання власної продукції (93293,08 грн.). Сума податкового кредиту по Декларації переробного підприємства за жовтень 2012 р. повинна становити 431998 грн. Сума податкового кредиту повинна бути збільшена на суму ПДВ з частки використання основних фондів в операціях з постачання власної продукції у жовтні 2012 р., тобто на 93293,08 грн., та рядок 13 " Усього податкового кредиту" в Декларації за жовтень 2012 р. повинен становити 525291,08 грн. (431998 грн. і 9329308 грн.).

Крім того, висновками судово-економічної експертизи № 406 від 29.07.2013 р. проведеної спеціалістами Полтавського відділення Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, встановлено, що висновки акту № 482/15.3-08/38237046 від 22.01.2013 р. "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Ясні Зорі-Полтавщини", з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2010 р.", яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2012р., нормативно та документально не підтверджуються. Висновки даної експертизи стали підставою для закриття кримінальної справи за відсутністю в діях службових осіб ТОВ "Ясні Зорі-Полтавщини" складу кримінального правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.