Арбітражним судам України

Конституційним Судом України 19 травня 1999 року прийнято рішення N 4-рп/99 (v004p710-99) зі справи за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України (254к/96-ВР) та статей 12, 19 Закону України "Про статус народного депутата України" (2790-12) .

Повний текст названого рішення буде опубліковано у черговому номері Вісника Вищого арбітражного суду України. Нижче наводиться витяг з резолютивної частини рішення:

"1. В аспекті порушених в конституційних поданнях Верховного Суду України і Служби безпеки України питань положення частини першої статті 86 Конституції України, а також частини першої статті 12 та частин першої і другої статті 19 Закону України "Про статус народного депутата України" в контексті зазначеної статті Конституції України треба розуміти так:

1.1. Народний депутат України не має права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, до голів судів та до суддів стосовно конкретних судових справ;

1.2. Вимога чи пропозиція народного депутата України до керівників органів служби безпеки не може бути дорученням щодо перевірки будь-якої інформації про окремих громадян.

За відсутності у вимозі чи пропозиції народного депутата України достатньої інформації про злочин така вимога чи пропозиція не може бути підставою для прийняття рішення про проведення оперативно-розшукових заходів;

1.3. У разі надходження до органів служби безпеки вимоги чи пропозиції народного депутата України, пов'язаної з необхідністю проведення оперативно-розшукових заходів, керівники цих органів мають діяти з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про Службу безпеки України" (2229-12) і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) . 2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим."