Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Весельської Т.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Державної митної служби України та Сумської митниці на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Сумської митниці, Державної митної служби України про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що з липня 2009 року призначений на посаду в митні органи. У листопаді 2010 року звільнений з посади інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Глухів" Сумської області на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" (за порушення Присяги державного службовця). Під- ставою для звільнення був акт службового розслідування від 20 жовтня 2010 року, відповідно до якого ним порушено присягу державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства.

Просив поновити на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Глухів" Сумської області, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року позов задоволено частково: поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Глухів" Сумської області, стягнуто з Сумської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 листопада 2010 року по час винесення по-станови в сумі 9 703,96 грн.,стягнуто з Державної митної служби України моральну шкоду в сумі 1 000 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та в цій частині відмовлено у задоволенні позову.

У касаційних скаргах, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідачі просили суд скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з вересня 2010 року у порядку переведення з Глухівської митниці працював на посаді інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Глухів" Сумської області.

Наказом в.о. начальника Сумської митниці від 15 жовтня 2010 року № 714 з метою об'єктивного і усебічного з'ясування обставин пропуску 13 вересня 2010 року позивачем транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 призначено службове розслідування.

Відповідно до акту службового розслідування № 7 від 20 жовтня 2010 року під час виконання службових обов'язків на МАПП "Бачівськ" Сумської митниці позивач 13 вересня 2010 року здійснив митне оформлення вантажів "побутова техніка", що переміщувалися на транспортних засобах реєстраційний номер НОМЕР_1 (книжка МДП серії ХЕ № 64066720) та реєстраційний номер НОМЕР_2 (книжка МДП серії РХ № 64076214) без їх фактичного перебування в зоні митного контролю та переміщення через пункт пропуску. Таким чином він вчинив порушення службової дисципліни, передбачені статтею 21, пунктами 1,2 частини першої статті 22 розділу ІV Дисциплінарного статуту митної служби України, що є дисциплінарним правопорушенням, а також порушено Присягу державних службовців в частині сумлінного виконання службових обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства.

Наказом голови Державної митної служби України від 08 листопада 2010 року № 2126-к за порушення Присяги державних службовців припинено позивачу 08 листопада 2010 року перебування на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу".

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не довели суду здійснення саме позивачем порушень вимог чинного законодавства, висновок про звільнення з посади прийнятий без урахування всіх обставин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що вимога про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 571 Митного кодексу України, чинного на час виникнення спірних відносин, посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу, якщо раніше не приймали такої присяги.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто, як порушення Присяги, так і інше дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем правових, етичних (моральних) норм. Водночас, дисциплінарне правопорушення, не за порушення присяги, пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про державну службу" за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до положень частини другої статті 549 Митного кодексу України у митній службі України діє Статут, який затверджується в порядку, встановленому законодавством.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування. Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 (z0154-11) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України. Пунктом 1.1 даної Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. З'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону України "Про державну службу" (3723-12) , Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу (пункт 1.4 Інструкції).

Аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону України "Про державну службу", свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону України "Про державну службу", найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже, і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , Митним кодексом України (4495-17) , а в частині, що ним не регулюється, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) . Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону України "Про державну службу" (3723-12) можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, завдяки чому забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки звільнення позивача на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" не можна визнати законними та обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема в постанові від 22 жовтня 2013 року по справі № 21-375а13.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України під-став для їх скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційні скарги Державної митної служби України та Сумської митниці залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.