ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/11603/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області про визнання відмови неправомірною та зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 2,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року,
встановив:
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області про визнання нечинною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати період роботи з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. до пільгового стажу за Списком № 2 та призначити пенсію з моменту звернення за нею.
В обґрунтування позову зазначила, що з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. вона працювала у спеціалізованому управлінні "Укренергомонтажізоляція" на посаді ізолювальниці, яка належить до робіт із шкідливими умовами праці і передбачена Списком № 2. Після досягнення пенсійного віку вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте отримала відмову з тієї підстави, що вказаний період роботи не може бути зарахований до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю довідки про уточнюючий характер роботи. Вважала відмову відповідача неправомірною, оскільки підприємство, на якому вона працювала, на даний час припинено, тому надання довідки є неможливим не з її вини.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області зарахувати ОСОБА_4 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи у спеціалізованому управлінні "Укренергомонтажізоляція" з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. на посаді ізолювальниці. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає про відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу з огляду на відсутність довідки про уточнюючий характер роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Позивач не оскаржила судові рішення в частині відмови в задоволенні позову, тому касаційний суд переглядає судові рішення лише в частині задоволених позовних вимог.
Судами встановлено, що в липні 2012 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Листами Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницький області від 04.09.2012 р. № 6683/02 і Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області від 18.09.2012 р. № 7644/04 ОСОБА_4 повідомлено про відмову у призначенні пільгової пенсії, оскільки стаж її роботи за Списком № 2 становить 2 роки 10 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. Зазначено, що період роботи з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. на посаді ізолювальниці у спеціалізованому управлінні "Укренергомонтажізоляція" не зарахований до пільгового стажу, так як відсутня довідка про уточнюючий характер та документи про реорганізацію і ліквідацію підприємства без правонаступництва.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
В силу частини четвертої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
За змістом пункту "б" статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які на день введення в дію цього Закону, тобто на 1 січня 1992 року, не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 (для жінок - досягнення 55 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) правовідносини щодо умов призначення пенсії регулювалися законами СРСР "Про державні пенсії" та "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР".
Статтею 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" і статтею 14 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Радою Міністрів СРСР: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Професія ізолювальника (електротехнічного виробництва, будівництва промислових, енергетичних, гідротехнічних будівель і споруд тощо) у 1979-1985 роках була передбачена Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 (v1173400-56) .
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (z1451-05) , при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1 (z1231-06) затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який визначає механізм підтвердження пільгового трудового стажу працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Пунктом 11 цього Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації" (у тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, трудовою книжкою, особовою карткою № 7401 (форма Т-2), архівною довідкою архівного відділу Вінницької міської ради від 05.06.2012 р., актом зустрічної перевірки заробітної плати та стажу роботи від 06.08.2012 р. підтверджується стаж роботи ОСОБА_4. ізолювальницею у спеціалізованому управлінні "Укренергомонтажізоляція" ВАТ "Укренергозахист" з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. Вказана обставина відповідачем не заперечується.
02.02.1999 р. спеціалізоване управління "Укренергомонтажізоляція" ВАТ "Укренергозахист" було перереєстроване у Дочірнє підприємство "Укренергомонтажізоляція" ВАТ "Укренергозахист", а 12.01.2009 р. проведено державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи.
Таким чином, позивач позбавлена можливості отримати уточнюючу довідку підприємства для підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи.
У зв'язку з цим та виходячи з приписів пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пільговий характер роботи ОСОБА_4 обґрунтовано встановлений судами попередніх інстанцій на підставі показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які працювали разом з позивачем на одному підприємстві, обіймали таку саму посаду і підтвердили наявність шкідливих умов праці, які не змінювались. ОСОБА_6 за тих самих умов отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки на час оформлення нею пенсії підприємство ще існувало і надало уточнюючу довідку про пільговий характер роботи.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність зарахування періоду роботи ОСОБА_4 з 28.08.1979 р. по 28.01.1985 р. до пільгового стажу за Списком № 2.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 листопада 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Ліпський Д.В.