800/23/14 Про визнання неправомірними дій та протиправними рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - 06.02.2014 Прийняття

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 жовтня 2013 року рада звернулась до відповідача зі скаргою на неправомірні дії судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7, який: 5 вересня 2013 року незаконно постановив ухвалу про забезпечення позову, що в той же день була направлена Реєстраційній службі Тернопільського районного управління юстиції, та 6 вересня 2013 року виконана, Довжанській сільській раді ця ухвала була направлена лише 8 жовтня 2013 року; відкрив провадження у справі без предмета позову (свідоцтва про право власності на земельну ділянку, якого позивач ОСОБА_4 не мав та не має); не направив Довжанській сільській раді копію позовної заяви та копію ухвали про відкриття провадження, на три подані про це заяви відповіді рада не отримала. 28 листопада 2013 року рада подала доповнення до скарги, оскільки їх апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову разом з цивільною справою була втрачена. 23 грудня 2013 року ВККС України було прийняте рішення № 3840/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7, яке рада вважає незаконним. В позові зазначили, що в порушення п. 12.3.1. Регламенту ВККС України не повідомили як учасників засідання про дату, час та місце засідання Комісії; при розгляді їх скарги ВККС України допустила порушення вимог ст. 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 2 п. 12.1.3. Регламенту Комісії, чим порушила право Довжанської сільської ради на участь в процесі прийняття рішення; копія прийнятого рішення раді не направлялась. Вважають, що скасування ухвали про забезпечення позову апеляційною інстанцією підтверджує її незаконність, тому ВККС України зробила формальну відписку, не надавши оцінку істотним порушенням норм процесуального права при здійсненні правосуддя суддею (відкриття провадження у справі без предмета позову, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову, відсутність відповіді на три заяви сільської ради, втрата цивільної справи, направлення апеляційної скарги на ухвалу суду до апеляційного суду в порушення строків, передбачених ст. 294 ЦПК України - через 33 дні після її подання, справа не розглянута до теперішнього часу). В зв'язку з чим просила:

- визнати неправомірними та протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при розгляді скарги Довжанської сільської ради щодо судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7;

- визнати незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 грудня 2013 року щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісією суддів України на своєму засіданні розглянути скаргу Довжанської сільської ради щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддю Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7, повідомивши позивача у встановлений термін про дату, час і місце засідання Комісії.

Представник відповідача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що скарга позивача була розподілена автоматизованою системою на члена Комісії Марцинкевича А.М., який за результатами її перевірки склав висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 23 грудня 2013 року на засіданні ВККС України було прийняте рішення № 3840/дп-13. При його прийнятті Комісія виходила з того, що позивач в своїй скарзі на дії судді не зазначив підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачених частиною першою статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Крім того, ВККС України не належить до органів, що здійснюють правосуддя, не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням. Щодо порушення процедури розгляду (неповідомлення про засідання, відсутність на ньому позивача, ненаправлення копії рішення) зазначив, що розгляд питання про відкриття дисциплінарної справи або відмову в її відкритті відбувається без запрошення особи, що звернулася до Комісії зі скаргою; ні Регламентом, ні Законом не встановлено обов'язок направляти копії рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Стосовно скасування ухвали судді апеляційною інстанцією вказав, що відповідно до частини другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд даної справи в їх відсутності, у зв'язку з чим колегія суддів на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 5 вересня 2013 року у цивільній справі № 607/15190/13-ц за позовом ОСОБА_4 до Довжанської сільської ради, треті особи - Реєстраційна служба Тернопільського районного управління юстиції, приватне агропромислове підприємство "Перемога" про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, було заборонено Реєстраційній службі Тернопільського районного управління юстиції проводити державну реєстрацію за Довжанською сільською радою права власності на адміністративний будинок в с. Довжанка, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6125282500:02:001:0790.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року ухвала судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 5 вересня 2013 року була скасована, постановлена нова ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до Довжанської сільської ради, треті особи - Реєстраційна служба Тернопільського районного управління юстиції, приватне агропромислове підприємство "Перемога" про визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

4 листопада 2013 року до ВККС України надійшла скарга Довжанського сільського голови Ткача О.М. від імені територіальної громади (зареєстрована за № 8вк-8021/13), в якій він просив притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

В скарзі зазначив, що 18 вересня 2013 року Довжанська сільська рада отримала судову повістку про призначення на 1 жовтня 2013 року справи за позовом ОСОБА_4 19 вересня 2013 року рада надала клопотання про відкладення розгляду справи з проханням направити на їх адресу копію позовної заяви з доданими матеріалами та копію ухвали про відкриття провадження у справі. З аналогічними заявами Довжанська сільська рада зверталась до суду 30 вересня та 22 жовтня 2013 року. На всі заяви відповідь не отримана. 9 жовтня 2013 року (через 33 дні після виконання ухвали) рада отримала копію ухвали про забезпечення позову від 5 вересня 2013 року, якою було заборонено Реєстраційній службі Тернопільського районного управління юстиції проводити державну реєстрацію за Довжанською сільською радою права власності на адміністративний будинок, що є власністю територіальної громади, 6 вересня 2013 року ухвала вже була виконана. При цьому, майно, зазначене в ухвалі про забезпечення позову, не є предметом позову. Таким чином, на думку ради, суддя допустив: істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язане, зокрема, з необґрунтованим вжиттям заходів забезпечення позову; невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; грубе порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

3 грудня 2013 року відповідач отримав доповнення до скарги Довжанського сільського голови Ткача О.М. (зареєстровано за № 8вк-8021/13), в якому, крім обставин, викладених у первісній скарзі, зазначено, що в порушення частини другої статті 296 ЦПК України їх апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову не направлена до апеляційної інстанції. Листом від 13 листопада 2013 року за підписом судді ОСОБА_7 їх повідомили, що не вбачається можливим встановити місцезнаходження справи за позовом ОСОБА_4, в зв'язку з чим просили невідкладно направити копії документів, що містилися в матеріалах справи, та матеріали апеляційної скарги.

За результатами перевірки скарги та доповнення до неї 10 грудня 2013 року членом ВККС України Марцинкевичем А.М. був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

23 грудня 2013 року ВККС України було прийнято рішення № 3840/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 за скаргою Довжанського сільського голови Ткача О.М.

Рішення було мотивоване тим, що відповідно до частини другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків. Оскільки у зверненнях відсутні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у відкритті дисциплінарної справи слід відмовити.

Про прийняте рішення Довжанський сільський голова Ткач О.М. був повідомлений листом від 25 грудня 2013 року вих. № 8вк-8021/13 за підписом Марцинкевича А.М.

8 січня 2014 року до ВККС України надійшла заява Довжанського сільського голови Ткача О.М. (зареєстрована за № 8вк-4172/13-П), в якій він просив направити копію рішення від 23 грудня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

Листом від 13 січня 2014 року вих. № 8вк-8021/13 за підписом Марцинкевича А.М. Довжанському сільському голові Ткачу О.М. був направлений витяг з рішення Комісії від 23 грудня 2013 року.

Не погоджуючись із діями Комісії та прийнятим нею рішенням позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доказана правомірність дій при розгляді скарги Довжанського сільського голови Ткача О.М. та законність рішення від 23 грудня 2013 року № 3840/дп-13, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року (2453-17) (далі - Закон № 2453) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп (v1802695-11) (із змінами, внесеними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2011 року № 3142/зп-11, від 15 листопада 2011 року № 3745/зп-11, від 17 січня 2012 року № 4/зп-12, від 27 березня 2012 року № 11/зп-12, від 10 квітня 2012 року № 14/зп-12, від 23 квітня 2012 року № 17/зп-12, від 25 вересня 2012 року № 30/зп-12, від 18 жовтня 2012 року № 34/зп-12, від 12 лютого 2013 року № 4/зп-13, від 18 листопада 2013 року N 58/зп-13) (далі - Регламент).

Стосовно позовних вимог про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 грудня 2013 року № 3840/дп-13 щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 слід зазначити наступне.

Пунктом восьмим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (v009p710-97) (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З системного аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не порушені права, свободи або інтереси позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований, зокрема, статтею 86 Закону № 2453, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Повноваження ВККС України встановлені статтею 91 Закону № 2453, згідно з пунктом восьмим частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідно до пункту 13.1.4. Регламенту дисциплінарне провадження передбачає:

1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

При цьому перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС України (частина друга статті 86 Закону № 2453), що за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд ВККС України (частина шоста статті 86 Закону № 2453), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома статті 86 Закону № 2453), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята статті 86 Закону № 2453), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Комісії (частина перша статті 87 Закону № 2453).

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що права особи, яка звернулася зі скаргою (заявою, зверненням) стосовно дій судді, в дисциплінарному провадженні певним чином обмежені: правом на подання скарги (заяви, звернення) на дії судді та правом на розгляд такої скарги (заяви, звернення) з дотриманням Комісією процедури розгляду та процедури прийняття рішення.

Таким чином, при розгляді цієї справи колегія суддів перевіряє дотримання Комісією процедури розгляду скарги позивача та прийняття рішення.

Як встановлено судом, позивач, скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453 правом на звернення зі скаргою щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, звернувся до відповідача зі скаргою та доповненням до неї, повідомивши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про порушення статті 83 Закону № 2453 суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

За результатами перевірки викладених у скарзі та доповненні до неї даних членом Комісії Марцинкевичем А.М. був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

Вказаний висновок разом із зібраними в процесі перевірки матеріалами був переданий на розгляд ВККС України, що відповідає приписам частин другої та шостої статті 86 Закону № 2453.

ВККС України вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7, прийнявши 23 грудня 2013 року відповідне рішення № 3840/дп-13 згідно з частиною сьомою статті 86 Закону № 2453.

Листом від 25 грудня 2013 року вих. № 8вк-8021/13 за підписом Марцинкевича А.М. Довжанський сільський голова Ткач О.М. був повідомлений про прийняте рішення.

Листом від 13 січня 2014 року вих. № 8вк-8021/13 за підписом Марцинкевича А.М. Довжанському сільському голові Ткачу О.М. на його звернення був направлений витяг з рішення Комісії від 23 грудня 2013 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ВККС України дотрималась процедури розгляду скарги та доповнення до неї, за наслідками чого прийняла рішення відповідно до Закону та Регламенту.

Щодо незаконності ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 про забезпечення позову від 5 вересня 2013 року, про що Довжанський сільський голова Ткач О.М. зазначав у скарзі та в доповнені до неї, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 126, частини другої статті 129 Конституції України, частини першої статті 6 Закону № 2453 незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону № 2453 суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції (254к/96-ВР) і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції (254к/96-ВР) і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

При офіційному тлумаченні положень частин першої, другої статті 126 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (v019p710-04) вказав, що незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (995_004) (4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року.

Відповідно до пункту "b" розділу 2 Рекомендацій № (94) 12 "Незалежність, дієвість та роль суддів", ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Скориставшись правом, передбаченим законом, Довжанська сільська рада подала апеляційну скаргу на ухвалу судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 5 вересня 2013 року про забезпечення позову. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року ухвала судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 5 вересня 2013 року була скасована, постановлена нова ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

На момент винесення оскаржуваного рішення від 23 грудня 2013 року № 3840/дп-13, Комісії не могло бути відомо, що 24 грудня 2013 року буде скасована ухвала судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 5 вересня 2013 року про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до частини другої статті 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Таким чином, скасування судового рішення не є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в зв'язку з чим відмовляє Довжанській сільській раді в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним рішення від 23 грудня 2013 року № 3840/дп-13 щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7

Позовні вимоги про визнання неправомірними та протиправними дій ВККС України при розгляді скарги Довжанської сільської ради щодо судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 також не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Довжанська сільська рада в позові зазначила, що в порушення п. 12.3.1. Регламенту ВККС України їх не повідомили як учасників засідання про дату, час та місце засідання Комісії; при розгляді їх скарги ВККС України допустила порушення вимог ст. 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 2 п. 12.1.3. Регламенту Комісії, чим порушила право ради на участь в процесі прийняття рішення; копія прийнятого рішення їм направлена не була.

Частиною п'ятою статті 94 Закону передбачено, що порядок роботи Комісії визначається її Регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Комісії.

Відповідно до пункту 4.1.4. Регламенту за загальним правилом особа, щодо якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії шляхом розміщення інформації про це на офіційному веб-порталі Комісії не пізніш як за 10 днів до дня проведення засідання Комісії. Винятки із загального правила повідомлення про засідання в зв'язку зі специфікою розгляду певних питань процедурної діяльності Комісії визначаються цим Регламентом.

Цією нормою не закріплений обов'язок Комісії повідомляти особу, яка звернулася зі скаргою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином, у відповідності до приписів Регламенту шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-порталі Комісії 13 грудня 2013 року повідомив про розгляд питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 або відмову в її відкритті, що спростовує доводи позивача щодо неповідомлення про засідання Комісії.

Стосовно порушення прав позивача на участь у процесі прийняття рішення колегія суддів зазначає, що обов'язковість запрошення на засідання Комісії передбачена частиною дев'ятою статті 86 Закону, згідно з якою розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи.

Ця норма стосується розгляду дисциплінарної справи після відкриття провадження по ній.

Відповідно до пункту 13.3.1. Регламенту 13.3.1. питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову у її відкритті розглядається на засіданні Комісії без запрошення особи, яка звернулася до Комісії, та судді, щодо поведінки якого ця особа звернулася до Комісії.

Таким чином, з урахуванням того, що питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи розглядається на засідання Комісії без запрошення особи, яка звернулася до Комісії, відповідач не порушував права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Посилання Довжанської сільської ради в позові на порушення Комісією п.п. 12.1.3., 12.3.1. Регламенту є безпідставним, оскільки п. 12.1.3. не регулює спірні правовідносини, оскільки стосується питання рекомендування судді для переведення до іншого суду в межах п'ятирічного строку, а п. 12.3.1. в Регламенті взагалі відсутній.

Стосовно ненаправлення позивачу копії рішення Комісії, слід зазначити, що згідно з частиною восьмою статті 86 Закону копія рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу.

Таким чином, законодавець не покладає на Комісію обов'язок направляти копію рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Разом з тим, листом від 13 січня 2014 року вих. № 8вк-8021/13 Довжанському сільському голові Ткачу О.М. був направлений витяг з рішення Комісії від 23 грудня 2013 року на його заяву (зареєстровану 8 січня 2014 року за № 8вк-4172/13-П), що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденції від 15 січня 2014 року.

Також на підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Комісії на своєму засіданні розглянути скаргу Довжанської сільської ради щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7, повідомивши позивача у встановлений термін про дату, час і місце засідання Комісії, оскільки ці вимоги є похідними від позовних вимог про визнання неправомірними та протиправними дій ВККС України при розгляді скарги Довжанської сільської ради щодо судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7 та визнання незаконним рішення Комісії від 23 грудня 2013 року щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_7