Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року

у справі № 2а-14439/12/2070

за позовом закритого акціонерного товариства "Автоторгова група "Спецтехніка" (далі - позивач, ЗАТ "АТГ "Спецтехніка")

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" звернулось у грудні 2012 року до суду з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001812220 від 19.12.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме п. п. 198.3, 198.4, ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ). Крім того, відповідач зазначає, що факт відсутності реальної поставки товарів від ПП "Лайнстар" та ТОВ "Електродизель" за нікчемними угодами унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, а тому сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами, є неправомірним.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП "Лайнстар" за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року та ТОВ "Електродизель" за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, за наслідками якої складено акт № 3469/2220/30884849 від 07.12.2012 року. Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 198.3, 198.4 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 225 685,00 гривень, у тому числі по періодах квітень 2012 року на суму 77 500,00 гривень та травень 2012 року на суму 148 185,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0001812220 від 19.12.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за основним платежем 225 685,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 11 284,50 гривні.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що передумовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в перевіряємому періоді (квітень та травень 2012 року) були фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП "Лайнстар" та ТОВ "Електродизель".

Щодо фінансово-господарських операцій позивача з ПП "Лайнстар", то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які зазначили наступне.

Судами встановлено, що між позивачем та ПП "Лайнстар" було укладено договір № 20/03-12 від 20.03.2012 року, за умовами якого ПП "Лайнстар" (постачальник) зобов'язувався передати у власність ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) товар, визначений у п. 1.1. договору (рідинний нагрівач, повітряний нагрівач, рукав високого тиску, акустичну систему RAINFORD, коробка відбору потужності, гідравлічний циліндр, гідропневмопідвіска, сидіння машиніста трактора, розподільник гідросистеми, комплект кріплення, комплект тяг управління крюка), а ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) зобов'язано прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Реальність виконання вищезазначеного договору підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій видатковими та податковими накладними, які включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані операції відображені у виписках (відомості) із розрахункових рахунків та журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостях. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності, поставка товару здійснювалася силами та за рахунок постачальника, як передбачено умовами договору. Між тим, перевезення придбаного товару підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій товарно-транспортними накладними. Також, судами встановлено, що перевезення здійснювалося автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак АХ7250АС, пункт вантажовідправник - ПП "Лайнстар", вантажоодержувач ЗАТ "АТГ "Спецтехніка", пункт навантаженням - с. Покотилівка, вул. Жихарська, 84А, пункт відвантаження - м. Харків, вул. Шевченко, 111.

Судами встановлено, що 04.05.2012 року між ПП "Лайнстар" та ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" було укладено договір № 04/05-12, відповідно до якого ПП "Лайнстар" (постачальник) зобов'язувався передати у власність ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) товар, визначений у п.1.1. договору (головка блоку в зборі з клапаном, поршнекомплект, колінчастий вал ЄВРО-2 в зборі, гаситель крутильн. колебань, насос масляний системи змащення двигуна, комплект монтажний для ПЖД 12 Б, вкладиші корінні, вкладиші шатунові, насос водяний, вентилятор, насос ГУР, генератор 28В, 90А, гідроциліндр стріли, дільник в зборі, редуктор заднього моста, механізм повороту крану в зборі, гідроциліндр виносних опор, розпилювач, пристрій захисту крана ПЗК-10, редуктор середнього мосту, ТНВД, покришка з камерою універсальна, турбокомпресор, гідроциліндр висунення стріли, рідинний підігрівач ДВЗ (Львів), гідроциліндр підняття стріли, дільник в зборі КПП в зборі, насос гідросистеми, тахограф (на водія), рідинний нагрівач двигуна 24 В, обігрівач салону повітряний в зборі з арматурой, турбокомпресор), а ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) зобов'язано прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Реальність виконання вищезазначеного договору підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій видатковими та податковими накладними, які включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей. Факт розрахунку підтверджується дослідженими судами банківськими виписками. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності. Між тим, перевезення придбаного товару підтверджується дослідженою судами попередніх інстанцій товарно-транспортною накладною. Також, судами встановлено, що перевезення товару здійснювалося автомобілем ГАЗ 3302, державний номерний знак АХ7250АС, вантажовідправник - ПП "Лайнстар", вантажоодержувач ЗАТ "АТГ "Спецтехніка", пункт навантаження - с. Покотилівка, вул. Жихарська, 84А, пункт відвантаження - м. Харків, вул. Шевченко, 111, вантажоодержувач - ЗАТ "АТГ "Спецтехніка".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані первинні документи укладені між позивачем та ПП "Лайнстар" (договори, податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні) підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін та відповідають вимогам податкового законодавства щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Щодо фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Електродизель", то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які зазначили наступне.

Судами встановлено, що між ТОВ "Електродизель" та ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" було укладено договір № 20/04/12 від 24.04.2012 року, за умовами якого ТОВ "Електродизель" (продавець) зобов'язувався передати у власність ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) товар (коробка передач в зборі, роздавальна коробка в зборі, сільсгоспшина 720х65, комплект трубопроводів рульового механізму, комплект опор в зборі з подушками кріплення КПП, комплект важелів перемикання КПП, карданний вал переднього та заднього мостів, комплект дротів, приладів контролю КПП, колісний диск, комплект повітроохолоджувача надування, тягово-зачіпний пристрій з автоматичним регулюванням висоти підіймання, комплект сенсорного регулювання висоти підйому відвалу) визначений у п. 2.2 договору, а ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" (покупець) зобов'язано прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Реальність виконання вищезазначеного договору підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій видатковими та податковими накладними, які включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідного періоду.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані операції відображені у виписках із розрахункових рахунків та журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей. Крім того, розрахунки за отриманий товар підтверджуються дослідженими судами попередніх інстанцій виписками з банку. Товар був отриманий головним інженером ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності. Крім того, судами встановлено, що поставка товару здійснювалася силами та за рахунок постачальника, що підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій товарно-транспортними накладними, в яких зазначено вантажоодержувача - ЗАТ "АТГ "Спецтехніка", пункт відвантаження вказано адресу ремонтних та складських приміщень ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" по вул. Шевченко, 111 в м. Харків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказані первинні документи відповідають вимогам податкового законодавства щодо оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

Крім цього, судом апеляційної інстанції досліджені надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії договорів оренди землі від 05.03.2005 року та 18.10.2005 року, відповідно до яких позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, а також акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта, що знаходиться м. Харків, Київський район, вул. Шевченка, 111, про проведення ремонтних та складських приміщень по вул. Шевченка, 111 ЗАТ "АТГ "Спецтехніка".

Факт використання придбаних товарів від ПП "Лайнстар" та ТОВ "Електродизель" підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом апеляційної інстанції актами списання:

№ СпЗЧ-14/06-1 від 14.06.2012 року, причина списання - дообладнання автокрана КТА-25 на шасі КАМАЗ-55111 ш. 82332127 дв. 82477288 (склад № 16935) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" був дообладнаний запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111;

№ СпЗЧ-06/08-1 від 06.08.2012 року, причина списання - дообладнання автокрана КТА-25 на шасі КАМАЗ-55111 ш. 82332127 дв. 82477288 (склад № 17042) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" був дообладнаний запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111;

№ СпЗЧ-26/06-1 від 26.06.2012 року, причина списання - дообладнання автобуса ЛАЗ А141 "Лайнер 9" Y8AA141D1B2000001 дв. № 111 2621 (склад № 16934) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" був дообладнаний запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111;

№ СпЗЧ-15/06-1 від 15.06.2012 року, причина списання - дообладнання Камаз 43114-1029-15 шасі ХТС 43114 RC 2404945 (склад № 16711) та Камаз 43114-1029-15 шасі ХТС 43114 RC 2404944 (склад № 16710) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" були дообладнані запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111;

№ СпЗЧ-04/04-1 від 04.04.2012 року, причина списання - дообладнання тракторів ХТА-220-10 с бульдозером отвалом (склад № 16803) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" був дообладнаний запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111;

№ СпЗЧ-14/05-1 від 04.05.2012 року, причина списання - дообладнання тракторів з бульдозерним обладнанням К-702МА-01-БКУ (дв. ЯМЗ-238 М-2,240 к.с.) (склад № 16803) на СТО ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" був дообладнаний запчастинами, що знаходяться на складі підприємства, місце зберігання: Шевченко, 111.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі належних первинних документів, правомірно відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, за зазначеними договорами, до складу податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача (ПП "Лайнстар" та ТОВ "Електродизель") необхідних трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних фондів та інших активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, то колегія суддів касаційної інстанції погоджуться з судом апеляційної інстанції, який вірно зазначив, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентами позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі № 2а-14439/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.