РIШЕННЯ
26 березня 2007 року Справа № 3/45-28/10
Постійно діючий Третейський суд при ЛАУРН
Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, -
правознавець Юхименко Руслана Iванівна
Суддя обраний у відповідності до Третейської угоди від 14
березня 2007 року
Місце третейського розгляду: місто Львів, вулиця Підвальна, 3
За позовом: Корпорації ЕI"
місцезнаходження: 79035, місто Львів, вулиця Адреса 1
Код ЄДРПОУ 00000000
До відповідача: Спільного українсько-польського Відкритого
акціонерного товариства "Е"
місцезнаходження: 79035, місто Львів, вулиця Адреса 1
Код ЄДРПОУ 00000000
Про визнання права власності на двоповерхову прибудову під
літ. "В-2" площею 181,5 кв.м. до приміщення арматурного цеху під
літ. "В-1", що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Адреса
2 "I".
За участю:
Від позивача Д.О.Р. (довіреність від 23.03.2007 року)
Від відповідача С.В.В., виконавчий директор
Третейський суд на підставі третейської угоди сторін від 14
березня 2007 року вважає себе компетентним розглянути даний спір.
Сторони не заявляли про відсутність компетенції суду.
Ухвалою третейського суду від 16 березня 2007 року визнано,
що Постійно діючий Третейський суд при ЛАУРН є компетентний
розглянути дану справу. Матеріали позову направлено для розгляду
одноособово третейським суддею Юхименко Р.I.
Ухвалою третейського суду від 19 березня 2007 року відкрито
провадження по даній справі та справа призначена до розгляду на 26
березня 2007 року о 16.00 годині. Позивача зобов'язано надати суду
докази правомірності використання земельної ділянки, на якій
знаходиться прибудова до приміщення арматурного цеху під літ.
"В-1" за адресою: місто Львів, вулиця Адреса 2 "I". Відповідача
зобов'язано подати документально обгрунтований відзив на позовну
заяву. Сторони зобов'язано надати суду Довідку про знаходження в
Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ.
Позивачем сплачено третейський збір повністю 15 березня 2007
року.
Відводи від сторін та самовідвід судді на час прийняття
рішення відсутні.
Суть спору:
Позивач Корпорація ЕI" є господарським об'єднанням, створеним
на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів
підприємств, що об'єдналися з метою отримання прибутку. Корпорація
є юридичною особою, внесена до Єдиного державного реєстру
підприємств, організацій, установ. Державна реєстрація проведена
18.02.1999 року. Одним із засновників корпорації є відповідач
Спільне українсько-польське Відкрите акціонерне товариство "Е",
яке є юридичною особою, внесено до Єдиного державного реєстру
підприємств, організацій, установ. Державна реєстрація відповідача
проведена 29.05.1996 року. Корпорація ЕI" є власником приміщення
арматурного цеху площею 1055,3 кв.м., зареєстрованого в БТI під
літ. "В-1", що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Адреса
2 "I". Підставою виникнення права власності на вказане приміщення
є договір купівлі-продажу від 22.08.2002 року, укладений між АТЗТ
"Проектно-будівельне об'єднання "Л" та Корпорацією ЕI", акт
прийому-передачі від 07.10.2002 року. До приміщення арматурного
цеху позивачем самочинно побудовано двоповерхову прибудову літ.
"В-2", площею 181,5 кв.м., яка в Обласному комунальному
підприємстві "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
не зареєстрована. Загальна площа арматурного цеху після проведення
добудови становить 1236,80 кв.м. Приміщення арматурного цеху
площею 1236,80 кв.м. було прийнято на баланс і введено в
експлуатацію корпорацією ЕI" 07.10.2002 року. Залишкова балансова
вартість вказаного приміщення станом на 19.03.2007 року становить
541792,53 грн. На самовільну прибудову позивачем потрачені кошти в
сумі 333694,93 грн. Спір виник у зв'язку з тим, що без погодження
з позивачем, на замовлення Спільного українсько-польського
Відкритого акціонерного товариства "Е" Ліцензованою будівельною
організацією ВАТ "Проектний інститут "Діпроспецавтотранс" було
розроблено та виготовлено робочий проект реконструкції допоміжних
приміщень та цеху теплоізоляції труб (арматурного цеху), де
замовником проектних робіт виступило СП ВАТ "Е". Таким чином,
позивач вважає, що відповідач оспорює його право власності на
спірне приміщення, оскільки робочий проект виготовлявся
відповідачем з метою узаконити самочинне будівництво на себе. У
зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду з
позовом про визнання права власності на проведену добудову.
Оскільки право власності на самочинно збудоване нерухоме майно
виникає за певних умов, передбачених статтею 376 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, позивач вказує на підстави для набуття
права власності на спірне приміщення. Зокрема, робочий проект,
здійснений на замовлення відповідача, був розроблений та
виготовлений після проведення будівництва самовільної прибудови до
приміщення арматурного цеху, та з метою узаконення самовільного
будівництва. При виготовленні робочого проекту за основу взяті
фактичні площі та проведені роботи по будівництву спірного
приміщення. Вказаний проект відповідає діючим нормам і правилам, у
тому числі, нормам і правилам пожежно і вибухопожежної безпеки,
про що зазначено головним інженером проекту С.А.С. Оскільки,
проект виготовлений на основі фактично проведеної реконструкції
приміщення арматурного цеху, а тому, вважає позивач, будівництво
спірного приміщення так само відповідає діючим будівельним нормам
і правилам. Оскільки здійснення самовільного будівництва спірного
приміщення відповідає будівельним нормам і правилам, проведене на
земельній ділянці, яка була відведена у встановленому порядку для
обслуговування арматурного цеху, до якого здійснена прибудова, а
тому, на згідно статей 376, 392 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
є підстави для визнання за позивачем права власності на
спірне приміщення.
В третейському суді інтереси позивача представляв Д.О.Р.
згідно посвідченої Корпорацією ЕI" 23.03.2007 року довіреності.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав
повністю. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Надав суду копію договору оренди земельної ділянки, укладеного 24
січня 2005 року між Львівською міською радою в особі заступника
міського голови з питань містобудування та землеустрою і
Корпорацією ЕI", та на якій збудоване спірне приміщення. А також
надав суду Довідку про знаходження позивача в ЄДРПОУ. Просить
позов задоволити.
В третейському суді інтереси відповідача представляв
виконавчий директор Спільного українсько-польського Відкритого
акціонерного товариства "Е" С.В.В., повноваження якого визначені
статутом підприємства. В судовому засіданні представник
відповідача позов визнав та пояснив, що дійсно, спірне приміщення
було збудоване за кошти позивача, прибудоване до приміщення
арматурного цеху, власником якого є позивач, та збудоване на
земельній ділянці, яка знаходиться в оренді позивача. Оскільки на
спірне приміщення жодних правовстановлюючих документів не було
виготовлено, в БТI дане приміщення не зареєстровано, а тому,
відповідач, будучи засновником Корпорації ЕI", замовив робочий
проект на вже збудоване спірне приміщення, з метою узаконити
самочинне будівництво. Оскільки кошти на будівництво спірного
приміщення затрачені позивачем, та є інші правові підстави для
визнання права власності на самочинне будівництво за позивачем,
просить позов задоволити та визнати за Корпорацією ЕI" право
власності на спірне приміщення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та
представників сторін, Третейський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про третейські суди"
( 1701-15 ) (1701-15)
юридичні та/або фізичні особи мають право передати на
розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних
чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених
законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за
наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам
цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського
суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж
сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Як вбачається зі Статуту Корпорації ЕI", дане об'єднання є
господарським об'єднанням, створеним на основі поєднання
виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що
об'єдналися з метою отримання прибутку (пункт 1.1. Статуту), та з
дня державної реєстрації Корпорація є юридичною особою (пункт 3.1.
Статуту). Згідно Довідки зі статистики, виданої 05.12.2006 року,
Корпорація ЕI" 01.12.2006 року внесена до Єдиного державного
реєстру підприємств, організацій, установ. Державна реєстрація
Корпорації проведена 18.02.1999 року. Як вбачається з пункту 1.4.
Статуту позивача, одним із засновників корпорації є відповідач
Спільне українсько-польське Відкрите акціонерне товариство "Е". Як
вбачається з пункту 3.1. Статуту Спільного українсько-польського
Відкритого акціонерного товариства "Е", відповідач є юридичною
особою з дня його державної реєстрації. Згідно Довідки зі
статистики, виданої 21.09.2001 року, відповідач 21.09.2001 року
внесений до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій,
установ. Державна реєстрація відповідача проведена 29.05.1996
року. Як вбачається з копії витягу з реєстру прав власності на
нерухоме майно від 05.02.2007 року, наданого суду позивачем,
оригінал якого оглянутий в судовому засіданні, Корпорація ЕI" є
власником приміщення арматурного цеху площею 1055,3 кв.м.,
зареєстрованого в БТI під літ. "В-1", що знаходиться за адресою:
місто Львів, вулиця Адреса 2 "I". Підставою виникнення права
власності на вказане приміщення є договір купівлі-продажу від
22.08.2002 року, укладений між АТЗТ "Проектно-будівельне
об'єднання "Л" та Корпорацією ЕI", акт прийому-передачі від
07.10.2002 року. Судом встановлено, що до приміщення арматурного
цеху позивачем самочинно побудовано двоповерхову прибудову літ.
"В-2", площею 181,5 кв.м., яка в Обласному комунальному
підприємстві "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
не зареєстрована. З представленої суду довідки Корпорації ЕI" №
236 від 19.03.2007 року вбачається, що загальна площа арматурного
цеху після проведення добудови становить 1236,80 кв.м. Приміщення
арматурного цеху площею 1236,80 кв.м. було прийнято на баланс і
введено в експлуатацію корпорацією ЕI" 07.10.2002 року. Залишкова
балансова вартість вказаного приміщення станом на 19.03.2007 року
становить 541792,53 грн. На самовільну прибудову позивачем
потрачені кошти в сумі 333694,93 грн. Спір між сторонами виник у
зв'язку з тим, що без погодження з позивачем, на замовлення
Спільного українсько-польського Відкритого акціонерного товариства
"Е" Ліцензованою будівельною організацією ВАТ "Проектний інститут
"Діпроспецавтотранс" було розроблено та виготовлено робочий проект
реконструкції допоміжних приміщень та цеху теплоізоляції труб
(арматурного цеху), де замовником проектних робіт виступило СП ВАТ
"Е". Оскільки робочий проект виготовлявся відповідачем з метою
узаконити самочинне будівництво на себе, про що дав пояснення у
судовому засіданні представник відповідача, вказаними діями
відповідач не визнавав право власності позивача на спірне
приміщення.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
власник майна може пред'явити позов про визнання його
права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою
особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його
право власності.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
право власності набувається на підставах, що не
заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності
вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із
закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
право власності на нову річ, яка виготовлена (створена)
особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
може бути визнано судом за певних умов, передбачених вказаною
нормою закону. Судом встановлено, що робочий проект, здійснений на
замовлення відповідача, розроблений та виготовлений після
проведення будівництва самовільної прибудови до приміщення
арматурного цеху, та з метою узаконення самовільного будівництва.
При виготовленні робочого проекту за основу взяті фактичні площі
та проведені роботи по будівництву спірного приміщення. Вказаний
проект відповідає діючим нормам і правилам, у тому, числі нормам і
правилам пожежно і вибухопожежної безпеки, про що зазначено
головним інженером проекту С.А.Сірим. Оскільки робочий проект
виготовлений на основі фактично проведеної реконструкції
приміщення арматурного цеху, а тому, будівництво спірного
приміщення так само відповідає діючим будівельним нормам і
правилам. Враховуючи те, що самовільно збудоване спірне приміщення
відповідає будівельним нормам і правилам, проведене на земельній
ділянці, яка була відведена у встановленому порядку для
обслуговування арматурного цеху, до якого здійснена прибудова,
земельна ділянка використовується позивачем згідно укладеного 24
січня 2005 року між Львівською міською радою в особі заступника
міського голови з питань містобудування та землеустрою та
Корпорацією ЕI" договору оренди, а тому, на підставі статті 376
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за позивачем слід визнати
право власності на спірне приміщення.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із
способів захисту цивільних прав та інтересів особи може бути
визнання права.
Відповідно до пункту 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового
положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,
затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого
2002 року N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
, рішення третейського суду про
визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є
правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться
реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи наведене, у відповідача, згідно діючих норм закону
та за встановлених судом обставин, право власності на спірне
приміщення не виникає. Та на підставі статей 328, 331, 376 та 392
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, пункту 10 Додатку 1 до
пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав
власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства
юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
, таке
право власності може бути набуте позивачем у встановленому законом
порядку, зокрема, за рішенням третейського суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги
Корпорації ЕI" підлягають до задоволення.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача покладаються
витрати, пов'язані із розглядом справи в третейському суді.
Керуючись статтями 5, 12, 25, 26, 33, 38, 45, 46 Закону
України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
, статтями 16, 328, 331,
376, 392 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, пунктом 10 Додатку
1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав
власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства
юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
-
Третейський суд вирішив:
Позов Корпорації ЕI" задовольнити повністю.
Визнати за Корпорацією ЕI" право власності на двоповерхову
прибудову під літ. "В-2" площею 181,5 кв.м., яка здійснена до
приміщення арматурного цеху під літ. "В-1", що знаходиться за
адресою: місто Львів, вулиця Адреса 2 "I".
Стягнути зі Спільного українсько-польського Відкритого
акціонерного товариства "Е" в користь Корпорації ЕI" 1900 (одна
тисяча дев'ятсот) гривень 00 копійок сплаченого третейського збору
за розгляд справи третейським судом.
Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не
підлягає, крім випадків передбачених Законом України "Про
третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
. Заява про скасування рішення
третейського суду може бути подана стороною до компетентного суду
відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності
справ, протягом трьох місяців із дня прийняття рішення третейським
судом.
Третейський суддя Юхименко Р.I.
Голова Асоціації,
Голова Третейського суду Дутка I.I.