РIШЕННЯ
15 травня 2007 року Справа № 3/54-28/12
Постійно діючий Третейський суд при ЛАУРН
Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, -
правознавець Юхименко Руслана Iванівна
Суддя обраний у відповідності до Третейської угоди від 06
квітня 2007 року.
Місце третейського розгляду: місто Львів, вулиця Підвальна, 3
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
"ОСОБА_1",
місцезнаходження: Львівська область, Яворівський район,
місто Яворів, вулиця м. АДРЕСА_1
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2"
місцезнаходження: місто Львів, вулиця АДРЕСА_2
Про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 3/112007/41,
укладеного між сторонами 06 квітня 2007 року, та про визнання
права власності на комплекс будівель та споруд діючої АЗС, які
розташовані за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця
АДРЕСА_3.
За участю:
Від позивача ОСОБА_3, директор
Від відповідача ОСОБА_4, представник згідно Довіреності № 28
від 02 квітня 2007 року
Третейський суд на підставі третейської угоди сторін від 06
квітня 2007 року вважає себе компетентним розглянути даний спір.
Сторони не заявляли про відсутність компетенції суду.
Ухвалою третейського суду від 03 травня 2007 року визнано, що
Постійно діючий Третейський суд при ЛАУРН є компетентний
розглянути дану справу. Матеріали позову направлено для розгляду
одноособово третейським суддею Юхименко Р.I.
Ухвалою третейського суду від 04 травня 2007 року відкрито
провадження по даній справі та справа призначена до розгляду на 15
травня 2007 року. Відповідача зобов'язано подати суду
документально обгрунтований відзив на позовну заяву.
Позивачем сплачено третейський збір повністю 24 квітня 2007
року.
Відводи від сторін та самовідвід судді на час прийняття
рішення відсутні.
Суть спору:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1"
звернулося до відповідача Відкритого акціонерного товариства
"ОСОБА_2" з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу
№ 3/112007/41, укладеного між сторонами 06 квітня 2007 року, та
про визнання права власності на комплекс будівель та споруд діючої
АЗС, які розташовані за адресою: Львівська область, місто
Дрогобич, вулиця АДРЕСА_3. В позовній заяві зазначає, що
відповідно до договору купівлі-продажу № 3/112007/41 від 06 квітня
2007 року, укладеного в письмовій формі між Товариством з
обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1" та Відкритим акціонерним
товариством "ОСОБА_2", Відповідач продав, а Позивач купив об'єкт
нерухомого майна, а саме - автозаправну станцію, яка розташована
за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. АДРЕСА_3, в тому
числі: будівля операторної та навіс. На виконання вимоги статті
657 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
Товариство з обмеженою
відповідальністю "ОСОБА_1" звернулося до Генерального директора
ВАТ "ОСОБА_2" з вимогою домовитися про зустріч у нотаріуса та
нотаріально посвідчити вищезгаданий Договір. Проте, відповідач з
незрозумілих причин залишив поза увагою звернення позивача,
ухилившись тим самим від нотаріального посвідчення Договору. У
зв'язку з ухиленням Відповідача від нотаріального посвідчення
Договору, Позивач позбавлений можливості здійснити державну
реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, що
унеможливлює здійснення Позивачем вільного розпорядження своїм
майном та порушує право останнього як власника, гарантоване
Конституцією України. Вважає, що при укладенні вищевказаного
Договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем досягнуто
згоди щодо усіх істотних умов, пов'язаних з переходом права
власності на комплекс будівель та споруд від відповідача до
позивача, що підтверджується положеннями вказаного Договору. Крім
того, як позивач, так і відповідач повністю виконали умови
вищевказаного Договору купівлі-продажу. Зокрема, позивач здійснив
повну оплату за об'єкт продажу, а відповідач виконав передбачений
пунктом 4.1. Договору обов'язок щодо передачі об'єкта продажу
Позивачу. А тому, у відповідності до частини 2 статті 220
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
позивач просить суд визнати
такий договір дійсним. Оскільки сторони повністю виконали умови
вищевказаного договору купівлі-продажу, такий договір підлягає
визнанню дійсним, а тому, позивач також просить визнати за ним
право власності на вищезгаданий об'єкт нерухомого майна.
В третейському суді інтереси позивача представляв директор
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1" Сороківський
Андрій Антонович, повноваження якого підтверджуються статутом
даного підприємства та довідкою №0000 з Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України, виданою 04.08.2005 року.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов
підтримав повністю. Дав пояснення аналогічні викладеним у позовній
заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач вимоги ухвали третейського суду від 26 квітня 2007
року не виконав, документально обгрунтований відзив на позовну
заяву суду не надав. Суд вважає, що у відповідача відсутні поважні
причини невиконання вказаних процесуальних дій, та у відповідності
до статті 41 Закону України "Про третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
вважає за можливе проводити третейський розгляд справи з
прийняттям рішення.
В третейському суді інтереси відповідача Відкритого
акціонерного товариства "ОСОБА_2" представляв ОСОБА_4, який діє на
підставі довіреності, виданої ВАТ "ОСОБА_2" 02 квітня 2007 року,
посвідченої підписом Генерального директора ВАТ "ОСОБА_2" ОСОБА_5,
та завіреної печаткою підприємства. В судовому засіданні
представник відповідача позов визнав. Додатково пояснив, що дійсно
між сторонами була домовленість в день передачі об'єкта
купівлі-продажу після підписання акта прийому - передачі провести
нотаріальне посвідчення даного договору. Однак, нотаріального
посвідчення договору не відбулося. Також представник відповідача
пояснив, що підставою для відмови від нотаріального посвідчення
укладеного між сторонами договору купівлі-продажу була
неузгодженість між сторонами щодо розподілу витрат за нотаріальне
посвідчення вказаного договору. Просить позов задоволити.
Розглянувши матеріали справи, додатково подані в засіданні
суду докази, заслухавши пояснення представників сторін,
Третейський суд встановив наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про третейські суди"
( 1701-15 ) (1701-15)
юридичні та/або фізичні особи мають право передати на
розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних
чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених
законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за
наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам
цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського
суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж
сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
06 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством
"ОСОБА_2", відповідачем по справі, та Товариством з обмеженою
відповідальністю "ОСОБА_1", позивачем по справі, укладено договір
купівлі-продажу № 3/112007/41 (надалі - Договір). Відповідно до
умов цього Договору відповідач передав, а позивач прийняв у
власність нерухоме майно автозаправної станції, яка розташована за
адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця АДРЕСА_3
(надалі - Майно). Згідно Специфікації (додаток № 1 до вказаного
договору) в склад нерухомого майна входить будівля операторної та
навіс. 27.04.2007 року відповідач передав, а позивач прийняв
згідно акту прийому-передачі Майно. 27.04.2007 року позивач
перерахував відповідачеві кошти за Майно у розмірі 120876 гривень
на підставі платіжного доручення № 3025 від 27 квітня 2007 року. З
пояснень сторін вбачається, що сторони домовилися провести
нотаріальне посвідчення цього договору відразу після підписання
акту прийому - передачі Майна. Однак, як вбачається з матеріалів
справи, спірний договір посвідчений в нотаріальному порядку не
був.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)
передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність
другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується
прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового
комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого
майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному
посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до статті 220
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у разі недодержання
сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий
договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних
умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося
повне або часткове виконання договору, але одна із сторін
ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати
такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне
посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається з умов спірного договору, при укладенні такого
сторони домовилися щодо усіх істотних умов Договору. Також
відбулося повне виконання договору, про що свідчать акт
прийому-передачі майна від 27.04.2007 року та платіжне доручення №
3025 від 27 квітня 2007 року, на підставі якого було проведено
оплату за об'єкт купівлі-продажу. Однак, як вбачається з пояснень
сторін, відповідач відмовився від нотаріального посвідчення
договору купівлі-продажу № 3/112007/41 від 06.04.2007 року.
Таким чином, суд вважає, що існують усі підстави для
застосування до спірних правовідносин статті 220 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та визнання в судовому порядку спірного
договору дійсним.
Судом перевірено та встановлено, що на момент укладення
спірного договору купівлі-продажу ВАТ "ОСОБА_2" було власником
спірного майна, що вбачається з матеріалів, які містяться в
технічних висновках, зроблених Державним науково-дослідним та
проектно-вишукувальним інститутом "НДI Проектреконструкція", а
також Довідки ВАТ "ОСОБА_2" № 58 від 01 квітня 2007 року за
підписом Генерального директора ОСОБА_5 та Головного бухгалтера
ОСОБА_6. Таким чином, на момент укладення спірного договору
купівлі-продажу Майна ВАТ "ОСОБА_2" було його власником, та у
відповідності до статті 658 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
мало право відчужувати Майно.
Договір був підписаний від продавця ВАТ "ОСОБА_2" -
Генеральним директором підприємства ОСОБА_5, від покупця ТзОВ
"ОСОБА_1" - директором ОСОБА_3, який одночасно є єдиним учасником
даного Товариства. 05 квітня 2007 року Рішенням ради ВАТ "ОСОБА_2"
було вирішено уповноважити Генерального директора ОСОБА_5 укласти
від імені ВАТ "ОСОБА_2" відповідний договір купівлі-продажу АЗС,
що розташована за адресою: Львівська область, місто Дрогобич,
вулиця АДРЕСА_3. Згідно пункту 11.6.2 Статуту ВАТ "ОСОБА_2"
Генеральний директор уповноважений на укладення від імені
товариства господарських та інших договорів та угод, виступає
розпорядником коштів та майна Товариства. Таким чином, судом
перевірено та встановлено, що спірний договір підписаний зі
сторони продавця та покупця повноважними особами.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
право власності на майно за договором, який підлягає
нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого
посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про
визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Таким чином, суд вважає, що за наявності достатніх підстав
для задоволення позовних вимог про визнання спірного договору
дійсним, слід також визнати за позивачем право власності на спірне
майно.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача покладаються
витрати, пов'язані із розглядом справи в третейському суді.
Керуючись статтями 5, 12, 33, 38, 45, 46 Закону України "Про
третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
, статтями 220, 334, 601, 655, 657,
658 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, -
Третейський суд вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1"
задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 3/112007/41,
укладений 06.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством
"ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1".
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1"
право власності на комплекс будівель та споруд діючої АЗС, які
розташовані за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця
АДРЕСА_3.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства "ОСОБА_2" на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1" 600
(шістсот) гривень 00 копійок сплаченого третейського збору за
розгляд справи третейським судом.
Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не
підлягає, крім випадків передбачених Законом України "Про
третейські суди" ( 1701-15 ) (1701-15)
. Заява про скасування рішення
третейського суду може бути подана стороною до компетентного суду
відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності
справ, протягом трьох місяців із дня прийняття рішення третейським
судом.
Третейський суддя Юхименко Р.I.
Голова Асоціації,
Голова Третейського суду Дутка I.I.