ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" лютого 2014 р. м. Київ К-33086/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Кобилянського М.Г.,
Пасічник С.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці про скасування рішення та призначення пенсії за вислугу років,
в с т а н о в и л а :
У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача призначити пенсію на підставі Закону України "Про прокуратуру" (1789-12)
, посилаючись на те, що рішення комісії для розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 15 січня 2009 року про відсутність стажу є неправомірним.
Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року, позов задоволено: зобов'язано призначити пенсію за вислугу років з урахуванням роботи на прокурорських посадах - 12 років 10 місяців 6 днів, строкової військової служби - 4 роки 11 місяців 7 днів, половини навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету - 2 роки 4 місяці 24 дні, а всього загальний стаж роботи складає 20 років 2 місяці 7 днів, починаючи з 26 грудня 2008 року.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог. У обґрунтування касаційної скарги зазначав, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" (1789-12)
, а не Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, то підстав для зарахування до стажу роботи в пільговому обчисленні періоду участі у бойових діях немає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 27 квітня 1985 року по 05 травня 1987 року позивач проходив військову службу й приймав участь в бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан з 20 листопада 1985 року по 05 травня 1987 року.
З 1987 року по 1992 рік навчався у Львівському державному університеті імені І. Франка та закінчив його за спеціальністю правознавство.
03 серпня 1992 року призначений стажистом на посаду помічника прокурора міста Чернівці, а з 02 серпня 1993 року - працює на різних прокурорських посадах в прокуратурі міста Чернівці та прокуратурі Чернівецької області й 26 грудня 2008 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років за Законом України "Про прокуратуру" (1789-12)
.
Рішенням комісії для розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 15 січня 2009 року ОСОБА_4 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що стаж роботи на час звернення становив 19 років 8 місяців 6 днів, з яких 13 років 10 місяців 19 днів стаж роботи на прокурорських посадах, що недостатньо для призначення пенсії.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі, час роботи на посаді стажиста та участь у воєнних діях у бойовий час у пільговому обчисленні.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Відповідно до частини п'ятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується, зокрема, час роботи стажистами в органах прокуратури, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах.
Частиною першої статті другої Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12)
також встановлено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Згідно зі статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (63-94-п)
та затвердженому нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п)
для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12)
до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. У пункті 3 цієї постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у її пункті 1, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.
Спільною постановою Центрального Комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 (v9027400-83)
"Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім'ям" передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії, один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, що прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв'язку з цим на лікуванні в лікувальних закладах.
Визначальною підставою для пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам на пенсію за вислугу років є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певних категорій, для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання, є зокрема Закони України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12)
та "Про прокуратуру" (1789-12)
.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинна пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний період часу.
З 20 листопада 1985 року по 05 травня 1987 року позивач приймав участь в бойових діях при виконанні інтернаціонального обов'язку в Афганістані, є учасником бойових дій, а тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про зарахування військової служби у пільговому обчисленні до спеціального стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12)
у розрахунку один місяць служби та участі у бойових діях у воєнний час за три місяці.
Посилання судів попередніх інстанцій на положення, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
є обґрунтованим оскільки до актів правового регулювання умов і порядку призначення прокурорам і слідчим пенсій за вислугою років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій і соціального забезпечення.
Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема в постанові від 05 лютого 2008 року по справі № 21-2369во07.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі міста Чернівці залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь, у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: С.Є. Амєлін /підпис/
М.Г. Кобилянський /підпис/
С.С. Пасічник /підпис/