ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/81988/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Херсонській області, Державної податкової інспекції у місті Херсоні про стягнення одноразової грошової допомоги, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року,-
у с т а н о в и л а :
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Державної податкової служби у Херсонській області (далі - ДПС у Херсонській області), Державної податкової інспекції у місті Херсоні (далі - ДПІ у місті Херсоні) про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25 відсотків грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що наказом ДПС у Херсонській області № 330-о від 26 липня 2012 року її звільнено з посади та органів ДПС України у запас Збройних Сил України на підставі підпункту "ж" пункту 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) .
На думку позивача, згідно положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) (далі - Постанова № 393) при її звільнені відповідачі зобов'язані були нарахувати і виплатити їй одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби.
Посилаючись на ці обставини ОСОБА_4 просила про задоволення позову.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суд від 5 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ДПС у Херсонській області внести зміни до наказу від 27 червня 2012 року № 330-о "Про звільнення" щодо нарахування і виплати позивачці одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 14 повних календарних років служби, а ДПІ у м. Херсоні - нарахувати і виплатити останній таку.
Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено у позові.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що правових підстав для нарахування та виплати позивачці спірної одноразової грошової допомоги немає.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (2262-12) (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) та наведеною вище Постановою № 393 (393-92-п) .
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б", "д" цієї статті, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на момент звільнення з податкових органів вислуга років позивачки становила 14 років 8 місяці та 22 дні.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що з точки вимог Закону № 2262-ХІІ (2262-12) для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення особа повинна мати на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше. І оскільки позивачка зазначеного не досягла, а тому підстав для виплати грошової допомоги не було.
Що ж до застосування положень пункту 10 Постанови № 393 (393-92-п) , то така застосовується до спірних правовідносин з урахуванням вимог Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.