Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач: Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива"

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р.

у справі № 2а/2370/3884/2012

за поданням Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

Кам'янська міжрайонна державна податкова інспекція Черкаської області (далі - позивач, Кам'янська МДПІ) звернулась до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива" (далі - відповідач, ТОВ "Хлібна Нива") про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. подання задоволено. Підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Хлібна Нива" згідно рішення Кам'янської МДПІ Черкаської області № 1 від 08 жовтня 2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Хлібна Нива", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні подання відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Кам'янська МДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Хлібна Нива" зареєстровано як юридичну особу Кам'янською районною державною адміністрацією Черкаської області 18.06.2003 року, перебуває на обліку у Кам'янській МДПІ, як платник податків та платежів до бюджетів та інших державних цільових фондів.

Підставою проведення позапланової перевірки стали постанови слідчого від 10 та 16 червня 2011 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, винесених в межах розслідування кримінальної справи.

Начальником Кам'янської МДПІ виданий наказ №276 від 03.10.2012 р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Хлібна Нива".

04.10.2012 р. посадові особи Кам'янської МДПІ на підставі направлення здійснили намір провести перевірку відповідача, але не були допущені до її проведення, про що був складений акт № 58/22-32480414 від 04.10.2012 р.

08.10.2012 р. начальником Кам'янської МДПІ винесено рішення № 1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "Хлібна Нива" та рекомендованим листом направлено відповідачу.

Відповідно до підпунктів 16.1.9. та 16.1.13. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи та допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.11 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до положень пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

За правилами пункту 94.1. статті 94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до вимог підпункту 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, обставина, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Пунктом 94.10. статті 94 цього Кодексу визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до вимог статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними, передбачених законом повноважень, здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовний адміністративний арешт майна відповідача був накладений згідно рішення начальника Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби № 1 від 08.10.2012 р. о 16 год. 30 хв. Подання щодо підтвердження обґрунтованості такого арешту було направлено до суду податковим органом 09.10.2012 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що подання податкового органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "Хлібна Нива" підлягало задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібна Нива" відхилити.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.