Справа: № 2а-3504/11/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Веста»про стягнення заборгованості, -

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2011 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва (далі -апелянт 1) та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі -апелянт 2) подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості (недоїмки) зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 60005,60 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, апелянт 2 склав вимогу про сплату боргу від 01.10.2010 року № Ю.3751/546, яку направив ТОВ «Весна» на адресу: м. Київ вул. Котовського, 11, кв.16, індекс 01001.

Відповідно до зазначених у позовній заяві реквізитів відповідача, його адресою є м. Київ, вул. Косовського, 11, м. Київ, 04070.

До матеріалів справи апелянти не надали доказів, які б свідчили про наявність відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також про його місцезнаходження.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону (1058-15) сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок обчислення та сплати страхувальниками, застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) (далі -Інструкція № 21-1).

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" днем сплати страхових внесків вважається: 1) у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; 2) у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею та суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону (1058-15) нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.8 Інструкції № 21-1 (z0064-04) органи Пенсійного фонд України надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в разі, якщо: а) дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) страхувальник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати страхових внесків; в) страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянтом 2 не дотримано процедури проведення перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків відповідача, не було складено відповідного акту перевірки, а також не дотримано процедури надсилання вимоги про сплату недоїмки.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва та управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.