Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.,

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Бойко Л.М.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року

у справі № 2а-1870/9415/12

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп"доКонотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській областіпростягнення бюджетного відшкодування

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мотордеталь-Конотоп") звернулось з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач 1, ОДПІ) Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКУ в Сумській області) про стягнення бюджетного відшкодування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач 1, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість:

- за липень 2011 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 915 512, 00 грн.;

- за серпень 2011 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 1 624 142, 00 грн.;

- за вересень 2011 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 2 743 988, 00 грн.;

- за жовтень 2011 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 1 302 118, 00 грн. з розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування;

- за листопад 2011 року та уточнюючий розрахунок, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 2 342 511, 00 грн.;

- за грудень 2011 року та уточнюючий розрахунок, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку у розмірі 3 021 446, 00 грн.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображеної у вищевказаних податкових деклараціях, підтверджено довідками: від 07.10.2011 № 393/23-5/30573983, від 23.11.2011 № 440/23-5/30573983, від 12.12.2011 № 455/23-5/30573983, від 20.03.2012 № 11/15-5/30573983 та актами позапланових виїзних перевірок ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок: - від 20.01.2012 № 25/23-5/30573983, від 20.02.2012 № 59/23-5/30573983.

Однак, податковий орган не надав висновки до ГУ ДКУ в Сумській області, посилаючись на відсутність відповідей на запити щодо проведення зустрічних звірок.

Відповідно до вимог п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК Українипередбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 200.7. ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до вимог п. 200.12. ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;повідомлення,

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, щодо відсутності правових підстав для відмови у сплаті ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" заявленої суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача 1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214- 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.