Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: ДП "Херсонський морський торговельний порт" - Анікієвої І.В., Вдовиченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року у справі № 2а-4226/12/2170 за позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання протиправним та скасування рішення, -

У жовтні 2012 року державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 1 жовтня 2012 року №67/04 про тимчасову заборону (зупинення) з 5 жовтня 2012 року позивачем експлуатації Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході перевірки відповідачем ДП "Херсонський морський торговельний порт" не враховано те, що при видобутку піску гідромеханізованим способом відходи не утворюються. У підприємства є в наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 9 червня 2011 року, отриманий у встановленому законом порядку. В документах, на підставі яких отриманий дозвіл, викиди в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел №№ 6004, 6005 враховані. Крім того, перевірка відповідачем проведена з порушеннями вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , оскільки перед перевіркою позивач не ознайомлений зі зверненням, яке було підставою для проведення перевірки, не надана копія звернення та необхідних документів, не визначене коло питань, які підлягають перевірці. В зв'язку з цим акт перевірки складений незаконно, і не може бути доказом правомірності оскаржуваного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 1 жовтня 2012 року № 67/04 про тимчасову заборону (зупинення) з 5 жовтня 2012 року експлуатації Шабовського родовища піску Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт", пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску).

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 25 вересня по 1 жовтня 2012 року на підставі скарги відповідачем проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" щодо експлуатації Шабовського родовища пісків, розташованого на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, та складений відповідний акт. На підставі акту головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Лихачовим С.А. прийняте рішення від 1 жовтня 2012 року № 67/04 (далі - Ршення № 67/04) про тимчасову заборону (зупинення) з 5 жовтня 2012 року експлуатації Шабовського родовища піску державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт", пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску) бех дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, зобов'язано керівництво позивача забезпечити усунення виявлених порушень.

У рішенні № 67/04 зазначено, що морпорт здійснює експлуатацію Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного без дозволу на розміщення відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушенням статей 17, 32 Закону України "Про відходи", зобов'язано отримати дозвіл на розміщення відходів піску некондиційного та ліміт на утворення та розміщення відходів такого піску.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не надані належні докази порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, які могли бути підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємства. При видобуванні піску на родовищі відходи піску некондиційного не утворюються, а тому у позивача немає необхідності для отримання дозволу на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів щодо вказаного піску, крім того, відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, в тому числі і відносно стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску), а склади та штабелі піску не являються відходами в розумінні ст. 1 Закону України "Про відходи".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення відповідача від 1 жовтня 2012 року № 67/04 про тимчасову заборону (зупинення) з 5 жовтня 2012 року позивачем експлуатації Шабовського родовища піску, пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Стаття 17 Закону, на яку посилається в Рішенні № 67/04 відповідач, передбачає обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, в тому числі суб'єкти господарювання зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами; п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 32 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Судами встановлено, що розробка кар'єру з добування піску здійснюється позивачем у відповідності з "Проектом розробки та рекультивації Шабовського родовища пісків", який розроблений Сімферопольським відділенням науково-дослідного інституту "Укрбудматндіпроект" НВО "Будматеріали" Міністерства промисловості будівельних матеріалів України в 1992 році. Проект погоджений територіальним управлінням держнаглядохоронпраці по Херсонській області № 179 від 25 серпня 1998 року.

Проект містить розділ 7 "Добувні і вантажні работи", який регламентує види і засоби добування, складування та тимчасове розміщення піску. Добування піску на родовищі здійснюється земснарядом з послідуючою подачею пульпи по трубопроводу на склад (джерела №№ 6004, 6005). При видобуванні піску проходить його фракціонування на дрібний і більш крупний.

Позивач щорічно замовляє проведення фізико-механічного дослідження піску з визначенням відповідності його вимогам державного стандарту України. Згідно з висновком експерта Херсонської Торговельно-промислової палати № Вэ-500 від 18 вересня 2012 року пред'явлені для експертизи зразки піску за своїми фізико-механічними показниками відповідають вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95 та у відповідності з вимогами цієї нормативно-технічної документації можуть бути використані у будівельній промисловості - для виробництва силікатних каменів, цегли та інших пресованих виробів; для виготовлення розчинів; для дорожнього будівництва; для виробництва бетону. Аналогічні висновки проведені в 2010-2011 роках (висновки експертів відповідно № Вэ-547 від 21 вересня 2011 року та Вэ-122 від 26 березня 2010 року). Таблиці, додані до експертних досліджень, а також "Результати аналізу проб піску", зроблені державним закладом "Морська геолого-геофізична експедиція" підтверджують, що вказаний пісок не містить відходів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при видобуванні піску на родовищі відходи піску некондиційного не утворюються. У морпорту немає необхідності і підстав для отримання дозволу на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів, тому посилання відповідача в рішенні №67/04 на порушення вимог ст.ст. 17, 32 Закону України "Про відходи" є безпідставним.

Як вимогу для усунення порушення, в Рішенні № 67/04, відповідач зобов'язує морпорт отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6004 (склад піску) та № 5005 (штабель піску) з урахуванням сучасного стану роботи підприємства.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в редакції, яка діяла на момент перевірки, визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

У відповідності з вимогами вказаної статті морпортом отриманий дозвіл № 6522384501-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 9 червня 2011 року терміном на 5 років, що не заперечувалося інспекторами еколочної інспекції в акті перевірки (аркуш 5 акту). Державним закладом "Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція" зроблений "Висновок по обґрунтуванню обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП "Херсонський морський торговельний порт" (кар'єр з добування піску та обслуговуванню каналу діючого підприємства), згідно якого викиди забруднюючих речовин в обсязі 34,08 тон/рік в атмосферне повітря від стаціонарних джерел морпорту узгоджене.

Підставами для отримання зазначеного дозволу послугували "Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами кар'єру з добування піску та обслуговування каналу", а також "Звіт про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел ДП "Херсонський морський торговельний порт", розроблені ДП "УкрНДІМФ", в яких викиди в атмосферне повітря з джерела № 6004 (склад піску) та джерела № 6005 (штабель піску) враховані.

Пунктом 4 "Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища", затвердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-ХII (2751-12) екологічній інспекції надане право обмежувати або тимчасово забороняти (зупиняти) діяльність підприємств у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідачем не надано належних доказів порушення вимог природоохоронного законодавства морпортом, які б були підставою для тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємства.

Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків, що Рішення відповідача від 1 жовтня 2012 року № 67/04 є протиправним і підлягає скасуванню.

Що стосується аргументів позивача про порушення екологічною інспекцією при перевірці вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (877-16) , суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що в позовній заяві та в судовому засіданні позивач посилається на порушення екологічною інспекцією вимог Закону № 877-V (877-16) стосовно порядку проведення перевірки. Зокрема, на не ознайомлення позивача перед початком перевірки зі зверненням, яке було підставою для проведення позапланової перевірки, невручення копії цього звернення та інших необхідних документів. Але представники позивача в судовому засіданні підтвердили, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки з наданням їм необхідної документації. Отже, твердження позивача по порушенню вимог Закону № 877-V (877-16) щодо процедури перевірки екологічною інспекцією, вірно не прийняте до уваги.

Виходячи з вищенаведених законодавчих норм та встановлених судами обставин справи оскаржуване рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування обставин, викладених в описовій частині постанови, що призвело до порушення прав і законних інтересів державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт".

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 1 жовтня 2012 року № 67/04 про тимчасову заборону (зупинення) з 5 жовтня 2012 року експлуатації Шабовського родовища піску Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт", пов'язану з утворенням відходів піску некондиційного та з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел № 6004 (склад піску) та № 6005 (штабель піску).

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.