ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/11210/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області про визнання права користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2010 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області щодо укладення договору особистого строкового сервітуту з позивачем на земельну ділянку (згідно зі схемою), що розташована на АДРЕСА_1. Встановлено особистий строковий земельний сервітут до 30.09.2017 року на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 42 кв.м. Визнано за позивачем право користування земельною ділянкою на умовах особистого строкового сервітуту що розташована по АДРЕСА_1 з обсягом прав і обов'язків, що встановлені договором про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми № 1/7 від 10.03.2010 року, площа земельної ділянки - 42 кв. м., строк договору до 30.09.2017 року, розмір плати за користування земельною ділянкою - 4% від нормативної грошової оцінки на рік.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову, якою провадження у справі в частині позовних вимог щодо встановлення особистого строкового сервітуту і укладення відповідного договору - закрито. В іншій частині позову судом відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.12.2009 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Скадовської міської ради з проханням дозволити розміщення малої архітектурної форми площею 28 кв. м. строком з 15.05.2010 року до 30.09.2017 року.
28.12.2009 року позивач отримав відповідь на вищевказану заяву від посадової особи виконавчого комітету Скадовської міської ради - в.о. міського голови Опушанського В.Г. Посадовою особою з посиланням на Постанову КМ України № 982 від 26.08.2009 року (982-2009-п) "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм", вказано, що необхідно крім наданих документів, додатково надати копію державного акту на право власності чи на право користування земельною ділянкою або договір її оренди.
23.02.2010 року позивач звернувся до Скадовської міської ради з заявою про укладення з ним договору особистого строкового сервітуту під розміщення малої архітектурної форми загальною площею 42 кв. м та надав відповідачу свій варіант договору на встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми № 1/7 від 10.03.2010 року.
Рішення Скадовської міської ради Херсонської області з зазначеного питання, позивач на час розгляду судами вказаної справи не отримав.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Скадовська міська рада Херсонської області, надсилаючи 28.12.2009 року позивачу відповідь на його заяву від 14.12.2009 року, діяла в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством. Крім цього, одержання відповіді в.о. міського голови Опушанського В.Г. позивачем не спростовується. При цьому відповідачем було додержано законодавчо встановлений 1-місячний строк щодо розгляду заяви ФОП ОСОБА_4 Тому, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Поряд з цим, вірним є твердження суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі в частині встановлення строкового земельного сервітуту і укладення відповідного договору на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 з огляду на таке.
Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з п.1.ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вказує, що виходячи із змісту позовних вимог та враховуючи суб'єктний склад вказаних вимог, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що спір про встановлення строкового земельного сервітуту і укладення відповідного договору між сторонами не є публічно-правовим та не підлягає розгляду за правилами КАС України (2747-15) .
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: