Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за позовом Творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. Івана Козловського до Київської міської державної адміністрації, треті особи -Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації, комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження,-

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позов Творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. Івана Козловського задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.9 та п.11 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27 березня 2007 року № 328 "Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади м.Києва". В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1303 від 23 червня 2001 року "Про затвердження Положення про заклад культури "Творча майстерня оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського" затверджено Положення про заклад культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина"імені Івана Козловського

Відповідно до частини 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1303 від 23 червня 2001 року "Про затвердження Положення про заклад культури "Творча майстерня оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина"імені Івана Козловського" Головному управлінню з питань майна Київської міської державної адміністрації доручено в установленому порядку вирішити питання закріплення за закладом культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського", майна, необхідного для здійснення його діяльності, на праві оперативного управління.

Наказом Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації № 270 від 16 липня 2001 року "Про створення закладу культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина"імені Івана Козловського" створено заклад культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського".

З метою ефективного використання майна комунальної власності територіальної громади м. Києва та, враховуючи звернення закладу культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. Івана Козловського" (лист від 3 березня 2004 року № 115/13-307) розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 535 від 07 квітня 2005 року "Про подальше використання нежилого приміщення на вул. Хрещатик, 50, літера Б" закріплено на праві оперативного управління за закладом культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" ім. Івана Козловського" нежиле приміщення площею 335,1 кв. м у будинку № 50 літера Б на вул. Хрещатик; комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" передати в установленому порядку нежиле приміщення на вул. Хрещатик, 50 літера Б згідно з пунктом 1 розпорядження.

Однак в подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 328 від 27 березня 2007 року "Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади міста Києва" передано на праві господарського відання комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" нежилі будинки та споруди, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком (пункт 1 Розпорядження). Творчій вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина"імені Івана Козловського наказано здійснити передачу комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" нежилих приміщень на вул. Хрещатик, 50 літ. Б площею 335, 1 кв. м у встановленому законодавством порядку (пункт 9 Розпорядження). Пунктом 11 Розпорядження № 328 визнано таким, що втратило чинність розпорядження Київської міської державної адміністрації від 7 квітня 2005 року № 535 "Про подальше використання нежилого приміщення на вул. Хрещатик, 50 літ. Б".

Згідно з пунктом 10 Переліку об'єктів (нежилих будинків, споруд), які передаються у господарське відання КП "Київжитлоспецексплуатація" (Додаток до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27 березня 2007 року № 328), об'єкт за адресою вул. Хрещатик, 50, літ. Б площею 335, 10 кв. м., що знаходиться на балансі Творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського, віднесено до переліку об'єктів, що передаються у господарське відання комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, починаючи з 2002 року, у приміщенні Творчої вітальні ім. Івана Козловського проходить капітальний ремонт і реконструкція приміщень. Інститутом УкрНДІ-реставрації у 2004 2008 роках було створено і прийнято архітектурною радою Київської міської адміністрації в жовтні 2008 року Проект реконструкції Творчої вітальні.

Поряд із проведенням капітального ремонту приміщення, за п'ять творчих сезонів 2004 2009 років відбулося 75 благодійних концертів, які відвідало більше 6 тисяч глядачів. Починаючи з 2008 року, разом з Київською державною телерадіокомпанією, було створено телевізійний проект: "Зустрічі у творчій вітальні ім. Івана Козловського". Знято 20 телевізійних програм, які дивляться мільйони телеглядачів.

Разом з тим, станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження, позивачем використовувалося майно, передане йому в оперативне управління, та використовувалося за призначенням (оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач здійснював діяльність, визначену Положенням про заклад культури "Творча вітальня майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського", а саме проводив концерти, програми, культурно-просвітницькі проекти тощо).

З огляду на це, правових підстав для вилучення майна, переданого позивачу в оперативне управління передбачених частиною 2 статті 137 Господарського кодексу України не встановлено.

В оскаржуваному розпорядженні, як і в пояснювальній записці до нього, не міститься юридичного обґрунтування, а саме, передбачених частиною 2 статті 137 Господарського кодексу України підстав для вилучення майна у позивача та припинення його права оперативного управління нежилим приміщенням.

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено принцип непорушності права власності. Так, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (стаття 321 Цивільного кодексу України).

Главою 29 Цивільного кодексу України (435-15) визначено засади захисту права власності. Так, відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить про те, що права особи, яка володіє майном на праві оперативного управління, захищаються відповідно до правил про захист права власності, а, відтак, ця особа може бути позбавлена права оперативного управління або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В спірних правовідносинах вичерпні підстави позбавлення права оперативного управління визначені частиною 2 статті 137 Господарського кодексу України.

Таким чином, позбавлення особи права оперативного управління за відсутності визначених частиною 2 статті 137 Господарського кодексу України правових підстав, є порушенням принципу непорушності права власності (правила якого поширюються і на право оперативного управління).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про те, пункт 9 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 328 від 27 березня 2007 року "Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади м. Києва" є незаконним, таким, що прийнято з порушенням вимог чинного господарського та цивільного законодавства України та таким, що порушує право оперативного управління позивача.

Підстав, передбачених частиною 2 статті 137 Господарського кодексу України, для позбавлення Позивача права оперативного управління, Судом не встановлено, а представником Відповідача не наведено.

Суд також звертає увагу на доручення Прем'єр-Міністра України ОСОБА_1 (№ 44093/1/1-09 від 22 серпня 2009 року) про вжиття вичерпних заходів для забезпечення належного функціонування культурно-мистецького закладу Творчої вітальні майстрів оперного та балетного мистецтва "Духовна спадщина" імені Івана Козловського.

При цьому, зазначені судом обставини відповідають принципам державної політики в сфері забезпечення діяльності закладів культури в Україні, закріпленим, зокрема, в Указі Президента України № 6/2009 від 12 січня 2009 року "Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні" (6/2009) та Постанові Верховної Ради України 16 січня 2009 року № 901-VI "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси" (901-17) .

З урахуванням зазначеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування п.9 та п.11 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27 березня 2007 року № 328 "Про подальше використання об'єктів права власності територіальної громади м.Києва", а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.