Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року, -

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на її користь недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі 1388 гривень.

Позовні вимоги мотивувала тим, що у 2008 році їй як учаснику війни виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж це визначено частиною 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ).

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_4 недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2008 рік у розмірі 1378 гривень.

Не погоджуючись із постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2009 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

За перевіркою матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 є ветераном війни - учасником війни і має відповідний статус, визначений Законом № 3551-XII (3551-12) . За 2008 рік позивачеві щорічна разова грошова допомога була виплачена до 5 травня в розмірі 65 гривень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно частини 1 статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Частиною 5 статті 14 Закону № 3551-XII було передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) частину 5 статті 14 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Кабінет Міністрів України у постанові "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 12 березня 2008 року № 183 (183-2008-п) установив, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , зокрема, учасникам війни, здійснюється у розмірі 65 гривень (пункт 1 постанови № 183). Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення підпункту "б" підпункту 3 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення підпункту "б" підпункту 3 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані неконституційними та втратили чинність з 22 травня 2008 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 (v010p710-08) , яке відповідно до положень частини 1 статті 58 Конституції України не має зворотної дії в часі. Якщо суб'єкт владних повноважень виплатив грошову допомогу під час дії зазначеної норми Закону, то після прийняття рішення Конституційним Судом України у нього не виникло додаткових зобов'язань щодо перерахунку раніше виплаченої позивачеві щорічної разової грошової допомоги.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік позивачеві здійснювалася в період, коли наведені норми Закону були чинними, а їх виконання обов'язковим, а тому дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на час виплати позивачеві зазначеної щорічної разової грошової допомоги у 2008 році були правомірними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Крім того, суд першої інстанції невірно вказав, що позивач є учасником бойових дій, оскільки ОСОБА_4 є учасником війни, що вірно встановив апеляційний суд, однак зазначених помилок не виправив.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради - задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги - відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.