ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/14004/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,
представник позивача Павленко В. В.
представник відповідача Красовський А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИЛА
Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" (далі - ПАТ "Костопільський завод скловиробів") звернулось до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Костопільська МДПІ) в якому просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року позов ПАТ "Костопільський завод скловиробів" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костопільської МДПІ № 0000212200 від 22 грудня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 15832449, 33 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року апеляційну скаргу Костопільської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Костопільська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ПАТ "Костопільський завод скловиробів" в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Костопільською МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Костопільський завод скловиробів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт № 1138/22/30923971 від 22 грудня 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Костопільський завод скловиробів" вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
На підставі акта перевірки Костопільською МДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000212200 від 22 грудня 2009 року, яким ПАТ "Костопільський завод скловиробів" нарахована пеня в розмірі 16335342, 18 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Костопільський завод скловиробів" ввозило на територію України товари на підставі зовнішньоекономічних контрактів з компаніями-нерезидентами "Revimac s.r.l" Італія, "SGCC" Франція, ЗАТ "Стеклопак" Російська Федерація, "BINDER +Co AG" Австрія, "O.R.T.E s.r.l." Італія.
За умовами контракту № KTZ-RVM 01/08 від 01 квітня 2008 року, фірма "Revimac s.r.l" зобов'язалась поставити ПАТ "Костопільський завод скловиробів" три комплектні машинолінії для виробництва скляної тари на умовах FCA - Віченца, Італія (Інкотермс -2000). На виконання умов контракту ПАТ "Костопільський завод скловиробів" перерахувало нерезиденту "Revimac s.r.l" аванс на загальну суму 2733516, 00 євро. Імпортна частина контракту від фірми "Revimac s.r.l" на загальну суму 2904444, 00 євро надійшла на територію України в період з 14 листопада 2008 року по 28 лютого 2009 року. Після митного режиму "митний ліцензійний склад" оформлено митних декларацій фірмою "Revimac s.r.l" на суму 2535078, 00 євро. Товар на суму 369366, 00 євро зберігався на митному ліцензійному складі у режимі ІМ-74 та був поставлений на митну територію України у період з 14 листопада 2008 року по 19 грудня 2008 року
Судами попередніх інстанцій зазначено, що визначивши датою імпорту дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40, Костопільською МДПІ розраховано для ПАТ "Костопільський завод скловиробів" штрафні санкції за порушення 180-денного терміну поставки. На суму авансу 834721, 00 євро констатовано прострочення з 03 червня 2009 року та нараховано пеню за 168 днів прострочення у розмірі еквіваленту 420699, 38 євро, що становить 4559226, 04 грн. На суму авансу 1242760, 00 євро, констатовано прострочення з 03 червня 2009 року та нараховано пеню за 153 дні прострочення у розмірі еквіваленту 570426, 84 євро, що становить 6132919, 64 грн. На суму авансу 656035,00 євро, констатовано прострочення з 03 червня 2009 року та нараховано пеню за 85 днів прострочення у розмірі еквіваленту 167288, 93 євро, що становить 1963364, 28 грн. Всього по контракту № KTZ-RVM 01/08 від 01 квітня 2008 року з фірмою "Revimac s.r.l" ПАТ "Костопільський завод скловиробів" нарахована пеня у розмірі: 126555509, 96 грн.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно контракту №SGCC-Kostopol-AG170408 від 18 травня 2008 року, компанія "SGCC" зобов'язалась поставити ПАТ "Костопільський завод скловиробів" три багатофункціональні машини для контролю склотари на умовах СІР - Костопіль, Україна (Інкотермс -2000). На виконання умов контракту ПАТ "Костопільський завод скловиробів" перерахувало нерезиденту "SGCC" аванс на загальну суму 635000, 00 євро платіжними дорученнями: №270 від 08 серпня 2008 року на суму 95250, 00 євро; № 21429 від 15 січня 2009 року на суму 539750, 00 євро в рамках оформлення безвідкличного документарного акредитиву. Імпортна частина контракту від "SGCC" на загальну суму 635000, 00 євро надійшла на територію України 13 грудня 2008 року, згідно відмітки Ягодинської митниці (митниця на кордоні) на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR, та 15 грудня 2008 року взята під митний контроль Рівненською митницею (митниця призначення). Згідно акта № 414 від 16 грудня 2008 року товар розміщено на тимчасове зберігання під митним контролем на склад тимчасового зберігання, а 08 травня 2009 року оформлений за ВМД № 204000009/9/000820 у митний режим ІМ-74, що згідно з Класифікатором типів декларації, який був затверджений наказом Державної митної служби України № 1048 від 12.12.2007 року (v1048342-07) , означає декларування товарів, ввезених з-за меж митної території України у режим митного складу.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що визначивши датою імпорту дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 Костопільською МДПІ розраховано для ПАТ "Костопільський завод скловиробів" штрафні санкції за порушення 180-денного терміну поставки. На суму авансу у розмірі 95250, 00 євро, встановлено прострочення з 05 лютого 2009 року та нараховано пеню за 74 дні прострочення у розмірі еквіваленту 21145, 50 євро, що становить 208703, 12 грн. На суму авансу у розмірі 539750, 00 євро, встановлено прострочення з 15 липня 2009 року та нараховано пеню за 154 дні прострочення у розмірі еквіваленту 249364, 50 євро, що становить 2660743, 15 грн. Всього по контракту №SGCC-Kostopol-AG170408 від 18 травня 2008 року з компанією "SGCC" нарахована пеня у розмірі 2869446, 28 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно контракту №47 від 06 червня 2008 року компанія ЗАТ "Стеклопак" зобов'язалась поставити ПАТ "Костопільський завод скловиробів" обладнання дільниці транспортування та контролю на умовах FCA м. Орел Росія. На виконання умов контракту ПАТ "Костопільський завод скловиробів" перерахувало нерезиденту ЗАТ "Стеклопак" кошти у сумі 14513688, 00 рублів Російської Федерації. Імпортна частина контракту від ЗАТ "Стеклопак" надійшла на територію України в період з 26 листопада 2008 року по 29 квітня 2009 року.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що визначивши датою імпорту дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 Костопільською МДПІ розраховано для ПАТ "Костопільський завод скловиробів" за порушення 180-денного терміну поставки. Всього по контракту № 47 з ЗАТ "Стеклопак" нарахована пеня у розмірі 676757, 66 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій врахувавши часткову своєчасну поставку дійшли висновку про правомірність є нарахування пені в розмірі 432181, 69 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно контракту №1ВІ від 25 квітня 2008 року, компанія "BINDER +Co AG" Австрія зобов'язалась поставити ПАТ "Костопільський завод скловиробів" вертикальну ударну дробилку. На виконання контракту ПАТ "Костопільський завод скловиробів" 13 червня 2008 року здійснило авансовий платіж в сумі 58150, 00 євро. Кінцевий строк поставки з урахуванням 180-денного терміну від дати платежу становив 10 грудня 2008 року. Імпортна частина контракту від фірми "BINDER +Co AG" на загальну суму 109000,00 надійшла на територію України 08 листопада 2008 року згідно відмітки на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 302/811/8/2. Вартість поставленої продукції підтверджується ВМД-74 № 20400008/9/000191.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що визначивши датою імпорту дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 Костопільською МДПІ розраховано для ПАТ "Костопільський завод скловиробів" штрафні санкції за порушення 180-денного терміну поставки на суму авансу у розмірі 58150, 00 євро. За прострочення з 11 грудня 2008 року нараховано пеню за 74 дні прострочення у розмірі еквіваленту 6512, 80 євро, сума пені становить 62917, 12 грн.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно контракту № 08/27 від 21 травня 2008 року компанія "O.R.T.E s.r.l." Італія зобов'язалася поставити машину АТ53/2 автоматичної обтяжки паллет. На виконання умов контракту 07 липня 2008 року ПАТ "Костопільський завод скловиробів" здійснило авансовий платіж у розмірі 35400,00 євро. Так як поставка продукції відбулася за межами 180-денного строку розрахунків в іноземній валюті 31 грудня 2009 року, що підтверджується CMR та ВМД, по контракту із компанією "O.R.T.E s.r.l." ПАТ "Костопільський завод скловиробів" нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 70708,12 грн. ПАТ "Костопільський завод скловиробів" не заперечувалась поставка продукції поза межами 180-денного строку, що також підтверджено актом перевірки.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних у днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно вимог ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами 180-денного терміну, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України, або момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. А моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом.
Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон.
Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до ст. 92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.
Судами попередніх інстанцій визнечено, що підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відтиск штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався. Товаросупровідний документ, на якому наявний відбиток штампа "Під митним контролем" з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товаросупровідні документи на товари за контрактами із фірмами "Revimac s.r.l" Італія, "SGCC" Франція, ЗАТ "Стеклопак" Російська Федерація, "BINDER +Co AG" Австрія, "O.R.T.E s.r.l." Італія, зокрема накладні CMR містять відмітки відповідних митниць на кордоні та відмітки митниці призначення - Рівненської митниці про взяття товару під митний контроль.
Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товар наданий за контрактом ЗАТ "Стеклопак" Російська Федерація з граничними термінами поставки 18 січня 2009 року на загальну суму 683813, 00 руб. РФ надійшов на територію України 09 квітня 2009 року; з граничними термінами поставки 26 січня 2009 року на загальну суму 1000000, 00 руб. РФ надійшов на територію України 09 квітня 2009 року; з граничними термінами поставки 08 лютого 2009 року на загальну суму 175469, 99 руб. РФ надійшов на територію України 09 квітня 2009 року; з граничними термінами поставки 08 лютого 2009 року на загальну суму 3000000, 00 руб. РФ надійшов на територію України 09 квітня 2009 року; з граничними термінами поставки 14 лютого 2009 року на загальну суму 1161290, 00 руб. РФ надійшов на територію України 29 квітня 2009 року, внаслідок чого було порушено терміну встановлений ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Товар від компанії "O.R.T.E s.r.l." Італія з граничними термінами поставки 03 січня 2009 року на загальну суму 35400, 00 євро надійшов 31 грудня 2009 року, тобто із порушенням терміну встановленого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Решта товарів від контрагентів ПАТ "Костопільський завод скловиробів" нерезидентів "Revimac s.r.l" Італія, "SGCC" Франція, ЗАТ "Стеклопак" Російська Федерація, "BINDER +Co AG" Австрія, "O.R.T.E s.r.l." Італія надійшла без порушень вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Вантажна митна декларація є документом, що підтверджує право на розміщення імпортного товару на території України. Тип декларації визначається, з урахуванням виду митного режиму, загальний перелік яких міститься в ст. 185 Митного кодексу України. Згідно з Класифікатором типів декларації, затвердженим Наказом Державної митної служби України № 1048 від 12 грудня 2007 року (v1048342-07) , тип декларації ІМ-74 означає декларування товарів, ввезених з-за меж митної території України у режимі митного складу.
Згідно ст. 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.
Відповідно до ч. 3 ст. 214 Митного кодексу України товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.
Так як нормами Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) передбачено відповідальність за порушення строків поставки за імпортними операціями, а не за порушення строків оформлення ввезеного товару в режимі імпорту, тобто за ВМД типу ІМ-40, то оформлення ПАТ "Костопільський завод скловиробів" імпортного товару в строк, що не перевищує 180 днів з дня перерахування за нього нерезиденту суми авансів, в режимі митного складу за ВМД типу ІМ-74 означає дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку що рішення про застосування до ПАТ "Костопільський завод скловиробів" штрафних (фінансових) санкцій № 0000212200 від 22 грудня 2009 року підлягає скасуванню в частині 15832449, 33 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Костопільський завод скловиробів".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров