ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" січня 2014 р. м. Київ К/9991/3892/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області від 16 серпня 2011 року від №1714 в частині притягнення його дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області від 16 серпня 2011 року №360 о/с в частині звільнення з посади дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Київського районного відділу Донецького міського управління за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, поновити його на займаній посаді, стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з серпня 2002 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ. З 19 грудня 2006 року займав посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Київського районного відділу Донецького міського управління.
16 серпня 2011 року наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №1714 "Про порушення законності та службової дисципліни дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Київського районного відділу Донецького міського управління старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 та його покарання" позивача вирішено притягти до дисциплінарної відповідальності звільнивши його з органів внутрішніх справ України із займаної посади.
Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 16 серпня 2011 року №360 о/с ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) у запас.
Статтями 12, 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що за порушення службової дисципліни на особу рядового або начальницького складу може бути накладено стягнення, зокрема, звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до висновку службового розслідування 11 липня 2011 року о 18 год. 00 хв. під час охорони громадського порядку на маршруті Ап-43 патруль у складі інспекторів патрульної служби полку патрульної служби Донецького міського управління Гузьнякова В.В., Носикова П.О. та Хівренка В.І. на території дитячого садка, розташованого по вул. Аристова м. Донецьк, помітив групу з 4-х підлітків, один з яких, побачивши працівників міліції, сховав щось за спиною. Патрульними виявлена пластикова пляшка, пристосована для паління марихуани. На запитання працівників міліції про наявність наркотичних засобів один з хлопців повідомив, що у нього в кишені знаходиться коробок з-під сірників з речовиною рослинного походження зеленого кольору. Хлопців, які назвалися ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, було затримано та доставлено інспекторами патрульної служби на ДПМ №1, розташований по вул. Собінова, 149, поряд з місцем події, де для подальшого розгляду були передані дільничному інспектору міліції сектора дільничних інспекторів міліції Київського районного відділу Донецького міського управління старшому лейтенанту міліції ОСОБА_2
Проте, про даний факт в черговій частині Київського районного відділу Донецького міського управління ОСОБА_2 не повідомив та не зареєстрував в ЖРЗПЗ РВ.
15 липня 2011 року в ЖРЗПЗ Київського районного відділу Донецького міського управління був зареєстрований рапорт заступника начальника Київського районного відділу Донецького міського управління майора міліції Юханова Є.Г. про виявлений факт непроведення реєстрації дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції даного райвідділу ОСОБА_2 в ЖРЗПЗ РВ факту виявлення інспекторами патрульної служби наркотичного засобу.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, за межами дислокації органу внутрішніх справ працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про злочин, або у разі безпосереднього виявлення такого, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили злочин, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції. Чергові підрозділів (управлінь, відділів) Державтоінспекції, пунктів централізованого спостереження підрозділів Державної служби охорони, ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників для осіб, затриманих за бродяжництво, спецприймальників для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, приймальників-розподільників для неповнолітніх інформацію і про злочини передають до чергових частин органів внутрішніх справ за територіальністю, про що в облікових документах учиняють відмітки.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що проведеною перевіркою службової діяльності ОСОБА_2 виявлені порушення вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України №400-2004 та адміністративного законодавства, зокрема, прокуратурою Київського району м. Донецька було скасовано 3 постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, з одночасним порушенням кримінальних справ, при прийнятті рішень про відмову в порушенні кримінальної справи до матеріалів перевірки не долучаються довідки про вартість пошкодженого та викраденого майна, при проведенні перевірок відсутні пояснення осіб, на яких вказують заявники, або пояснень самих заявників, до матеріалів перевірок не долучалися акти судово-медичного огляду за фактами спричинення тілесних ушкоджень громадянам. Також, встановлені порушення вимог пунктів 2.3. та 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Отже, зазначені факти свідчать про систематичне порушення ОСОБА_2 службової дисципліни.
Тому, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що невиконання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, є обґрунтованими, а вчинення зазначених порушень доведено належними та допустимими доказами.
Таким чином, рішення про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ прийняте відповідачем обґрунтовано і з дотриманням положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Крім того, колегія суддів також погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про те, що до зазначених правовідносин не має підстав для застосування частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач став непрацездатним лише 16 серпня 2011 року - в день його звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман