Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Щорського районного військового комісаріату на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Щорського районного військового комісаріату про визнання дій та бездіяльності протиправними,

У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Щорського районного військового комісаріату про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Щорського районного військового комісаріату щодо ненадання інформації та копій документів за поданою ОСОБА_2 заявою від 29.06.2011. Визнано протиправною бездіяльність Щорського районного військового комісаріату щодо неналежного оформлення документів, передбачених законодавством України, стосовно отриманої ОСОБА_2 травми у 1996 року, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Визнано протиправними дії Щорського районного військового комісаріату в зв'язку з порушенням вимог наказу Міністра Оборони України від 14.08.2008 № 402 (z1109-08) щодо розшуку архівних документів травмування ОСОБА_2 1996 року, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та надання відповідних копій.

Щорський районний військовий комісаріат подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР та України з 1981 по 2007 роки, в тому числі в Щорському районному військовому комісаріаті з 1988 по 2007 рік. Був звільнений з військової служби за станом здоров'я, отримавши право на пенсійне забезпечення.

31 березня 2011 року Центральною військово-лікарською комісією Міністерства Оборони України було встановлено, що травмування ОСОБА_3 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копією витягу з протоколу № 579 від 31 березня 2011 року.

29 червня 2011 року позивач звернувся з інформаційними запитом до Щорського районного військового комісаріату, в якому просив надати йому копії архівних документів (службових, медичних) за фактом його травмування 16 січня 1996 року та лікування наслідків цього травмування за період 1996-2007 роки.

Щорський районний військовий комісаріат, розглянувши інформаційний запит ОСОБА_2, надав позивачу відповідь листами, а саме:

- від 04.07.2011 № 1/699 про те, що в минулому він уже звертався з аналогічним зверненням, на яке йому було надано відповідну відповідь та проінформовано, що згідно зі статтею 8 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті;

- від 12.07.2011 за № 1/730 про те, що на адресу Щорського районного військового комісаріату 29.12.2010 від військової частини А 3120 надійшли медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_2, загальна кількість яких становить 33 арк. Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" для їх отримання позивачу необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк даних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність та необґрунтованість дій Щорського районного військового комісаріату щодо ненадання інформації та копій документів позивачу, а також протиправністю дій відповідача з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Строк розгляду запитів на інформацію визначений в статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

04 липня 2011 року Щорським районним військовим комісаріатом надано ОСОБА_2 відповідь на його інформаційний запит, в якому зазначено, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) не поширюється на відносини у сфері звернень громадян.

В подальшому Щорським районним військовим комісаріатом 12 липня 2011 року на той самий запит позивача від 29.06.2011 надано повторну відповідь, в якій вже зазначено, що відповідач 29.12.2010 отримав від військової частини А 3120 медичні картки стаціонарного хворого ОСОБА_2, копії яких, в разі відшкодування витрат на їх копіювання та друк, заявник може отримати особисто звернувшись до Щорського районного військового комісаріату. У вказаній відповіді відповідач керувався Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , в той час як 04.07.2011 повідомив про непоширення вказаного Закону на дані відносини.

З відповіді від 12 липня 2011 року вбачається, що медичні картки ОСОБА_3 надійшли на адресу Щорського районного військового комісаріату 29.12.2010, тобто на час надання відповіді від 04.07.2011 вказані дані були наявні у відповідача, однак запитувача інформації про це повідомлено не було.

Також судами вірно встановлено, що посилання Щорського районного військового комісаріату на норми частини 2 статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо відшкодування витрат на копіювання та друк документів є неправомірними, оскільки частиною 4 зазначеної статті передбачено, що при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. А тому дії відповідача стосовно ненадання інформації ОСОБА_2 на його інформаційний запит від 29.06.2011 є протиправними.

Відповідно до пунктів 21.21 та 21.22 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України № 402 від 14.08.2008 (z1109-08) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (z1109-08) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців, учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва). Розшук архівних документів, необхідних для вирішення питання про причинний зв'язок захворювань (поранень) колишніх військовослужбовців, проводять військові комісаріати. Штатні ВЛК також проводять розшук додаткових документів та надають консультації з питань визначення причинного зв'язку захворювань (поранень) у колишніх військовослужбовців.

Пункт 21.31 зазначеного Положення передбачає, що військові комісаріати при зверненні до штатної ВЛК з питання причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) особи, яка звільнена з військової служби, видають довідку про проходження нею військової служби, вказують повну назву військової частини та її підпорядкованість, термін служби в ній і перебування у діючій армії, термін участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, випробуваннях ядерної зброї, проходження військової служби на забруднених територіях внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконання регламентних робіт на ядерних боєприпасах, час і причину звільнення з військової служби.

Крім того, залежно від конкретного випадку військові комісаріати надають до ВЛК:

а) військово-медичні та військово-облікові документи, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК колишнього військовослужбовця у період проходження ним військової служби, оригінал свідоцтва про хворобу або довідку ВЛК (або їх копії, завірені військовим комісаром), довідки з архівів про перебування у військових (цивільних) лікувально-профілактичних закладах, про медичний огляд ВЛК, медичну книжку військовослужбовця, книжку червоноармійця, прохідне свідоцтво, витяг із наказу по частині про звільнення, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток тощо;

б) інші документи, які є в наявності у військовому комісаріаті або у колишнього військовослужбовця, які прямо чи опосередковано підтверджують військову службу, перебування на лікуванні, медичному огляді у ВЛК;

в) військові документи, які підтверджують факт поранення, каліцтва, контузії, травми (витяги із наказів по частині, бойові, службові характеристики, атестації, нагородні листи);

г) медичні справи на інвалідність (акти медичного огляду) із МСЕК, пенсійні справи, особові (пенсійні) справи офіцерів, прапорщиків, мічманів, жінок-військовослужбовців, які перебувають у запасі або у відставці;

ґ) дані про захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) за матеріалами спецперевірки після звільнення із полону.

Відповідно до пункту 21.33 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України розшук архівних документів про перебування колишніх військовослужбовців на лікуванні у військових (цивільних) лікувальних закладах, у полоні, проходження військової служби, про участь у бойових діях, участь у ліквідації аварій на ядерних об'єктах, участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї та випробуваннях ядерної зброї, участь у регламентних роботах з ядерними боєприпасами для проведення відповідних випробувань і військових навчань проводять військові комісаріати.

Тобто, згідно наказу Міністра Оборони України від 14.08.2008 № 402 (z1109-08) саме на відповідача покладено обов'язок по вчиненню дій щодо розшуку щодо архівних документів травмування позивача 1996 року, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, а не проведення відповідачем такого розшуку є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання бездіяльності та дій Щорського районного військового комісаріату протиправними.

З огляду на зазначене касаційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Щорського районного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Щорського районного військового комісаріату про визнання дій та бездіяльності протиправними - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.