СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
постанова
Іменем України
Справа № 2а-8376/11/0170/23
15.05.12 м. Севастополь
( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (rs27883423) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs30603870) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs31810600) )
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Лядової Т.Р.,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Романенко Г.О.
за участю сторін:
представник, Заступника прокурора м. Ялта- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник позивача, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Кореїзської селищної ради- ОСОБА_1, довіреність № 02-11/85 від 16.01.12
представник відповідача, Управління державного комітету по земельних ресурсах в м.Ялта Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник третьої особи, Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський"- ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.03.12,
третя особа, ОСОБА_5- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
третя особа, ОСОБА_6- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
третя особа, ОСОБА_7, паспорт серії ВА НОМЕР_1, виданий Калінінським РВ ДМУ України в Донецькій області, від 27.08.97-,
третя особа, ОСОБА_8- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
третя особа, ОСОБА_9,- не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник третьої особи, ОСОБА_7- ОСОБА_2, довіреність № 4149 від 11.01.01,
представник третьої особи, ОСОБА_9- ОСОБА_2, довіреність № 4131 від 13.10.11,
розглянувши матеріали справи № 2а-8376/11/0170/23 за апеляційною скаргою Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 21.12.11
за позовом Заступника прокурора м. Ялта (вул. Кірова, буд.18, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, буд.198, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95020)
до Кореїзської селищної ради (вул. Севастопольське шосе буд.27, смт.Кореїз, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98670)
Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Руданского, буд.7, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
треті особи: Державна адміністрація парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" (Масандрівський парк, буд.40, м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
ОСОБА_5 (АДРЕСА_3)
ОСОБА_6 (АДРЕСА_4)
ОСОБА_7 (АДРЕСА_5) ОСОБА_8 (АДРЕСА_6)
ОСОБА_9 (АДРЕСА_5)
про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.11 у справі № 2а-8376/11/0170/23 в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора м. Ялта в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до Кореїзської селищної ради, Управління державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялта Автономної Республіки Крим, треті особи - Державна адміністрація парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, третя особа - Державна адміністрація парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача Кореїзської селищної ради, третя особа - ОСОБА_7 та його представник та представник третьої особи - ОСОБА_9 у судовому засіданні 15 травня 2012 року з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи - Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" у судовому засіданні 15 травня 2012 року підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Представник інших сторін у судове засідання 15 травня 2012 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Також, представник третьої особи - Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" заявив клопотання про призначення землевпорядної експертизи.
Судова колегія відмовила у задоволенні клопотання представника третьої особи - Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський"про призначення землевпорядної експертизи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Державного комітету Української РСР по екології та раціональному природокористуванню від 30.08.1990 № 18 затверджено перелік державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення, до якого включено Місхорський парк.
Пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 «Про введення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (2457-12) визначено у зв'язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12) вважати раніше створені парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення -парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.02.02 №2278-2/02 вказано встановити межі селища Кореїз загальною площею 355 га, в тому числі 23 га землі природоохоронного значення Місхорський парк.
За актом приймання-передачі парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, майна та матеріальних цінностей від Ялтинського об'єднання санаторно-курортних установ профспілок Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.04.1998, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 108,9 га, в тому числі Місхорський 21, 3 га з 08 квітня 1998 року знаходяться в управлінні Міністерства охорони навколишнього природного середовища та прийнятий Держадміністрацією парків під відповідальну охорону і забезпечення цільового використання відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) .
Таким чином, Місхорський парк є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з визначеною територією.
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Міехорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (далі Держадміністрація парків) відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.05.04 № 196 створена для управління Лівадійським, Масандрівським, Місхорським парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Міехорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 294 від 29.07.04, зі змінами від 14.06.05 № 209, Держадміністрація парків є бюджетною установою, яка створена з метою вдосконалення управління територіями Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і входить до сфери управління Мінприроди. Відповідно до п.2.1. Положення на Держадміністрацію парків покладається, серед іншого, забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання території Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків.
Доповненням до Положення про Адміністрацію парків, передбачено, що Адміністрація виступає від імені Міністерства, як правонаступник, по договорам, зобов'язанням, стосовно парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», та як правонаступник управління «Курортзеленгосп», відповідно договору від 04.06.1998, між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та Мінекобезпеки України.
Відповідно до укладеного 07.04.05 Акту приймання-передачі під охорону унікальних зразків садово-паркового мистецтва Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток проведено приймання-передачу від Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» до Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення під охорону унікальних зразків садово-паркового мистецтва та зелених насаджень лісопаркової зони.
На забезпечення збереження території та об'єктів природно-заповідного фонду у відповідності до ст. 8, ч. 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища видано Державній адміністрації парків Охоронне зобов'язання № ППСПИ/з-6-1 від 26.05.08 Місхорського парку, яке має відповідну законну дію по забезпеченню режиму території Місхорського парку. З його змісту вбачається, що заповідний об'єкт - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський» площею 23 га розташований в районі м. Ялта, смт. Кореїз, входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання, а землекористувачем є Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Відповідно до Охоронного зобов'язання на території парку забороняється будь-яка діяльність, що загрожує його збереженню та призводить до його деградації первинного стану, а саме зміна меж, відведення та виділення земельних ділянок парку для інших цілей, використання їх під будь-яке будівництво, в порушення вимог чинного законодавства.
Також, судом встановлено, що 07.12.07 Кореїзською селищною радою було прийнято рішення № 616 про передачу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0400 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_7. На підставі вказаного рішення ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №630131; ОСОБА_8 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630132; ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630134; ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630133.
Суд дійшов висновку, що приймаючи вказане рішення відповідач діяв в межах вказаних повноважень, оскільки земельна ділянка, що була надана громадянам розташована в межах населеного пункту і її надання віднесено до повноважень відповідача.
А розташування спірної земельної ділянки на території парку - пам'ятника садово-паркового мистецтва «Місхорський» не свідчить про прийняття оскаржуваного рішення протиправно, оскільки межі природно -заповідного фонду Місхорського парку - пам'ятника садово-паркового мистецтва не встановлені в натурі.
Судова колегія вважає вказані висновки суду помилковим з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що знаходиться у власності або в користуванні, можливо лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачений ст. 141 Земельного кодексу України це: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організації; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно до ст. 44 Земельного кодексу України, землі зайняті парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва відносяться до складу земель природно-заповідного фонду, а згідно до ч. 2 ст. 45 цього Кодексу порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться зокрема землі природно-заповідного фонду. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1).
Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України (ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України).
Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад. (ч. 3 ст. 150 Земельного кодексу України).
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відносини в галузі охорони і використання території та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюється Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12) , «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12) та іншими актами законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення належать до штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України.
Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду, віднесено до земель природно-заповідного фонду. Наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду з огляду на належність її об'єкту природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю у парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення правовстановлюючих чи правооформлюючих документів щодо таких його прав на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
На замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) Кримським інститутом екології і проектування було розроблено проект організації території Місхорського парку, яким встановлені межі Місхорського парку площею 23 га.
Таким чином, оскільки рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.02.02 № 2278-2/02 було зазначено встановити межі селища Кореїз загальною площею 355 га, в тому числі 23 га - землі природоохоронного значення - Місхорський парк, то Кореїзська селищна рада на час прийняття спірного рішення мала необхідні та достатні дані для визначення категорії земель та місця їх розташування у межах території, віднесеної до її відання, в тому числі і земель природно-заповідного фонду.
Крім того, процедуру погодження матеріалів щодо надання земельних ділянок визначено згідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (надалі Порядок), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.04 (z1470-04) .
Додержання встановленої процедури є необхідною умовою законності дій та рішень щодо надання земельних ділянок у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду.
Стосовно доводів третьої особи - ОСОБА_9 про те, що з 2008 року вона є власником будівлі -житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_7, будинок побудовано до 1917 року і він існував на час створення парку, а спірна земельна ділянка передана для обслуговування житлового будинку, то судова колегія зазначає, що ОСОБА_9 не позбавлена права на отримання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку з дотриманням вимог природоохоронного законодавств, положень Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за умови письмового погодження взяття особою зацікавленою у отриманні земельної ділянки, охоронного зобов'язання.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Висновки суду першої інстанції не відповідають як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, ст. 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної адміністрації парків - пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.11 у справі № 2а-8376/11/0170/23 -задовольнити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.12.11 у справі № 2а-8376/11/0170/23 - скасувати.
Позовні вимоги Заступника прокурора м. Ялта в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Кореїзької селищної ради № 616 від07.12.07 "Про надання гр. ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 в спільну сумісну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_7".
Зобов'язати Управління Державного комітету по земельних ресурсах України в м.Ялті скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630131 ОСОБА_7
Зобов'язати Управління Державного комітету по земельних ресурсах України в м.Ялті скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630132 ОСОБА_8
Зобов'язати Управління Державного комітету по земельних ресурсах України в м.Ялті скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630133 ОСОБА_5
Зобов'язати Управління Державного комітету по земельних ресурсах України в м.Ялті скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 630134 ОСОБА_6
постанова набирає законної сили з моменту проголошення. постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 року.
Головуючий суддя
Судді
підпис Н.П.Горошко
підпис Т.Р.Лядова
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко