Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружівка" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружівка" до Відділу Державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції про скасування постанови,

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоружівка" звернулося до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції про скасування постанови.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада. Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Предметом даного спору є вимога щодо скасування постанови Відділу Державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції від 21 березня 2011 року про стягнення виконавчого збору (ВП № 20315564).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20315564 з приводу примусового виконання виконавчого листа, виданого господарським судом Сумської області по справі № 2/39-09. У зв'язку з порушенням ухвалою господарського суду Сумської області від 24 січня 2011 року справи № 5021/146/2011 про банкрутство, 23 лютого 2011 року позивачем було самостійно виконано зазначене рішення. Однак, відповідачем, всупереч статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" та статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону. Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) в порядку, визначеному в статті 82 цього Закону.

Так, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для стягнення виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

За змістом пункту 8 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

За таких умов, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у відкритті провадження у справі з тих підстав, що даний спір має розглядатися судом, яким було видано виконавчий лист.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які винесені з порушенням норм процесуального права, підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружівка"задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року скасувати, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоружівка" до Відділу Державної виконавчої служби Недригайлівського районного управління юстиції про скасування постанови направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.